31. Фонтан для медитацій, працює на 220В

У зоні контролю безпеки аеропорту Брюсселя працівники вже бачили багато — від сувенірних катан до зібраних вручну кавоварок. Але цього разу увагу привернув футляр розміром з ручну поклажу, з якого доносився тихий, ритмічний звук... дзюрчання.

— Це у вас вода тече? — запитав офіцер.

— Це я тече, — відповів пасажир у лляній сорочці, з кришталем на шиї. — Це мій медитаційний фонтан. Я з ним усюди. Без нього — як без себе.

— І ви плануєте взяти його на борт?

— Звісно. У нього індивідуальний режим струменя. І режим “дзен-морозиво”, якщо додати кубики льоду. Він допомагає мені не втратити баланс. Особливо при злеті.

— А він працює від...?

— 220В. Але я маю перехідник. І PowerBank. Хоча дзюрчить краще саме з розетки. У мене є адаптер для польоту. І навіть серветки, якщо щось проллється.

— А вода всередині?

— Дистильована. З криниці. На молекулярному рівні спокійна. Безтурботна.

Виявилось, що фонтан — це кам’яна чаша з насосом, стилізованим під гірське джерело, мініатюрний водоспад, який стікає по декоративному буддійському ліхтарю. Працює від мережі, має пульт, і навіть вбудований ароматизатор.

— І це все вам потрібно просто… для польоту?

— Щоб пережити людей. І бутерброди з шинкою. І невизначеність.

Працівники довго радились. Один навіть зателефонував колезі з терміналу B — той сказав, що бачив якось жінку з портативним манікюрним кабінетом, але фонтан — це новинка.

Урешті-решт дозволили взяти, але з вимогою: не вмикати в літаку.

— Але ж він безшумний!

— Вода не має шуму. Люди на це реагують. Особливо якщо вона в повітрі.

У залі очікування пасажир знайшов вільну розетку. Розгорнув фонтан, включив, і дзюрчання почалося. Люди навколо відклали телефони, троє підсіли ближче, хтось заплющив очі.

— Це якийсь додаток?

— Ні. Це — реальність. У 220 вольтах і чотирьох каменях спокою.

Одна бабуся навіть дала йому печиво.

На рейсі фонтан був вимкнений, але сидів поруч, мов талісман. І коли літак влетів у зону турбулентності, чоловік не дивився у вікно — він притис фонтан до себе, наче оберіг.

— Дзюрчання — в мені. Решта — то просто хмари.

📌 У наступній історії: «Собака в візочку, перевдягнений в єнота»
🔔 Коли твій пес — це єнот. А ти — просто трішки креативніший за митницю.