8. Кавуновий сейф

Літній сезон. Спека. Аеропорт в Анкарі. Черги, діти, чемодани, крик “де мій паспорт?”, все як завжди — поки не з’явився він. Чоловік з неймовірною самовпевненістю котив візок з… триметровим кавуном.

— Це сувенір, — одразу пояснив він охоронцеві, що вже насторожено хмурив брови.

— Ви везете… кавун?

— Так. Унікальний. Органічний. Росте тільки у Херсоні. Я особисто вибирав. Це подарунок для родичів. Вони люблять фрукти.

— І ви вирішили взяти його як ручну поклажу?

— Саме так. Це не вантаж — це частина моєї культурної ідентичності.

Поки валіза із шкарпетками їхала далі, кавун потрапив під окрему перевірку. Рентген показав щось тверде, циліндричне, всередині плоду. Офіцер, досвідчений у кавових жменях з гашишем, вирішив діяти без попередження.

Кавун був ритуально розпиляний. Усередині — акуратно вкладені пачки сигарет, кожна обмотана харчовою плівкою. Класика тютюнової контрабанди — тільки з вітаміном C.

— Це… не те, що ви думаєте, — почав пасажир.

— А що я, по-вашому, думаю?

— Це захист. Від вологи. І… ну… якщо раптом хтось попросить закурити на паспортному контролі.

— Це митниця, сер. А не кальян-бар.

Після конфіскації фруктового сховища, пасажир ще кілька хвилин просив залишити хоча б шкірку "на пам’ять". Йому відмовили. Але він пообіцяв, що наступного разу заховає цигарки в гарбуз. Бо той — патріотичніший.

📌 У наступній історії: «Собачий костюм із людиною всередині»
🔔 Коли тариф на тварину виглядає привабливішим, ніж гідність.