Розділ 22

Розділ 22

Наталю охопила жага кипучої діяльності. Гребінець таксі вже другий тиждень припадав пилом у гаражі. Вона побувала на митниці і звичайно-ж переговорила з Віктором. Той дав контакт даішного начальника, який швидко і без клопоту зробить реєстрацію автомобіля. Ну трохи йому заплатити звичайно треба. І сам загорівся. Йому дуже захотілося машину. Іномарку. Без будь-якого розмитнення. Він їздитиме на європейських номерах. Так навіть крутіше, сказав він.

Хочеш навчитися плавати, плавай! Вона дала оголошення в газету "Автомобілі з Німеччини під замовлення. Повна історія авто. Сертифікат перевірки від німецької СТО ". У день виходу оголошення сіла біля телефону. І пролунав перший дзвінок. Ледачий чоловічий голос запитав чи можуть вони пригнати хорошого «Меріна». Він так і сказав Меріна, і вона відразу не зметикувала, про що мова.

Якого віку машина потрібна, запитала Наталія?

— Давайте так, до п'яти років. Пробіг не більше сотні тисяч, само собою не битий, не вбитий. Ціна не вище двадцяти тисяч доларів, колір чорний. З усіма прибамбасами, само собою. Він повинен бути повністю, по білому, розмитнений.

— Гарно, ми подивимося, чи зможемо виконати Ваше замовлення. Залиште Ваш номер телефону. Як вас звуть? Вадим? Мене звати Наталя. Ми Вам обов'язково зателефонуємо. Вона все записувала у велику книгу, на обкладинці якої гордо значилося. Замовлення на авто.

Ого яке жирне замовлення, якщо не повітря, не рекет і не менти. Вона зателефонувала помічнику Віктора Олегу і попросила пробити за номером хто це є. Через 10 хв той передзвонив.

— Цей номер службовий, однієї з філій, він назвав російський банк. Подробиці не обов'язково?

— Ні, не обов'язково відповіла вона. Спасибі тобі величезне.

— Звертайся, засміявся він і повісив трубку.

Може навіть і не повітря подумала вона. Банкіри народ точно не бідний.

Цього дня було вісім дзвінків. Цілих вісім. Серед них половина була просто цікавляться. Троє навіть не дали свій телефон для зв'язку. Дякую. Все ясно, говорили вони і вішали трубку. Але п'ять замовлень, живих замовлень було. Стала в нагоді мама, яка, одягнувши окуляри, сіла за свою, що пару років, пилилася в коморі, друкарську машинку і гордо надрукувала заголовок замовлення автомобілів за 30 липня 1992 року.

Коли документ був готовий, набрали номер факсу Олександра. Цим зайнялася Анюта, і коли там взяли трубку Вона випалила заздалегідь приготовану фразу по-німецьки:

— BitteBitte erhalten Sie ein Fax.

— Okay, ich fange an, послухалося в трубці, а потім писк.

І Анюта натиснула на старт, і диво прилад втягнув, а потім протягнув лист, надрукований мамою. Зараз це здається смішно, але тоді вони втрьох стояли як заворожені дивлячись на те, як протягається лист. Це було щось нереальне. Знову писк, а потім короткі гудки. Пройшло, не пройшло було не відомо. Але через кілька хвилин передзвонив Людвіг.

— Привіт. Дружина отримала ваш факс. До речі, і вона і всі в офісі трохи говорять російською. Знаєш, що мені спало на думку? У маминого брата Mercedes-Benz W124. Тачка реально в дуже непоганому стані, і він щось заїкався про її продаж. Я переговорю з ним. Потім зв'яжемося. По іншім теж подивимося. Слухай, ну ти і активна!

— Хто б це мені сказав роки три тому, засміялася Наталя. Але у мене не було іншого виходу. Хочеш навчитися плавати, плавай. Тепер я вам спокою не дам.

А ввечері вже прийшло на факс фото цього красеня Меріна, п'ятирічного, який пройшов всього-то 80 тис. км, Ціна власника була 15 тисяч марок. Це 10 тисяч доларів. Але це дійсно машина екстракласу. З усіма мислимими і немислимими наворотами. За Меріном, вона звикла до цього терміну, витрати з перегонкою становили максимум 2000 марок, включаючи страховку в дорозі. Розмитнення в Україні 3 тисячі доларів. Коротше в п'ять могли вкластися. І тоді вона подзвонила Вадиму, розповіла йому про диво-машину і несподівано для самої себе сказала, але, на жаль, ми у 20 не вкладемося. Дивіться або 20, всі німецькі документи виписані на Вас, але розмитнення Ваше. Або 23 і під ключ. При першому варіанті 50% передоплата. А якщо вирішите під ключ, то передоплата дві тисячі. Просто щоб показати серйозність намірів.

— Наталю, давайте Ви під'їдете до мене, в банк, і ми все обговоримо. Він назвав банк, який не був для неї новиною.

Вадим там був начальником відділу і досі їздив на жигулях. Наталія представилася як представник німецької фірми Автосервісу «Олександр». Вадим відразу передзвонив туди, переговорив з Людвігом. Той йому детально розповів про машину.

— Скільки вона коштує, запитав він.

Про це з Наталією відповів Людвіг.

І Наталя пішла звідти з двома тисячами доларів у сумочці.

І подзвонила Людвігу і сказала, що «процес пішов».

І Людвіг з приятелем через 5 днів був уже в Україні на цьому наполірованому і нафаршированому Меріні.

І у Вадима, коли він побачив цю машину, слина була до колін. І слина до колін була ще мінімум у десятка співробітників банку.

І вони за хабар 200 доларів розмитнили машину за дві години навіть не завозячи її на пост і сплативши всі платежі за мінімумом. А потім за ще дві години і ще 200 доларів отримали номери і техпаспорт, на ім'я Вадима.