Розділ 17

Розділ 17

Кажуть, що скоро казка розказується, та не скоро справа робиться. У житті часто буває навпаки. Мама повідомила, що через два тижні, в липні, на маківці літа, приїжджає Олександр, як би її тато, Колишній Леонід, а тепер Людвіг, її зведений брат, і його дочка Ангела, ровесниця Ані яка дуже хотіла побачити батьківщину діда і виплакалась, щоб її взяли.

— Мамо, де ми розмістимо цю компанію, запитала Наталя? Ні, місця вистачить, а ось зі спальними місцями напряженка. Розкладачки доведеться десь шукати.

— Не доведеться, вони вже забронювали номер в готелі на Набережній. І щоб неодмінно з видом на Дніпро.

— Прямо так з видом?

— Так, це обумовлено в бронюванні. Вони летять з Франкфурта до Києва, а звідти поїздом до нас.

— Ну якщо на те пішло, то таких близьких родичів я могла б забрати з Борисполя. Вони ж близькі родичі, правда?

— Вони справжні німці і у них куплені всі квитки і сюди, і назад. Тут вони пробудуть п'ять днів. А близькі вони чи ні, вирішуй сама. Взагалі то за великим рахунком вони близькі тобі. Тато як ніяк, братик і племінниця. Анюті Ангела двоюрідна сестричка. А ось я не при справах. Я ніхто і кликати мене ніяк, сумно закінчила мама. Я їм ніхто.

— На честь цього ми тебе приодягнемо в ці вихідні, підстрижемо, причешемо, почистимо твоє пір’ячко мам, сказала Наталя. А раптом у тебе знову любов морков почнеться? Як ніяк наречений твій колишній.

— Нда. Майже сорок років тому він вважався моїм нареченим. Блін! Чотири десятки років. Ну чому так скажено летить час?

— Загалом мам, спокусив дівчину і втік. Ми йому такий рахунок виставимо, що мало не здасться засміялася Наталя. Навчимо цього льотчика-випробувача ввічливому поводженню з дамами. У неї був гарний настрій. У її житті давно не було свята, а тут начебто якесь намічалося. Себе вона теж вирішила привести до ладу. Зрештою, треба іноді знімати цю форму, яку вона придумала для роботи в таксі. Широкі типу шарував джинси і вільна джинсова куртка. Все унісекс. Бути якомога менш схожій на сексуальний об'єкт, радили їй друзі-менти.