Труп Нареченої

ЧАСТИНА 20. ПОВЕРНЕННЯ

Вони повернулися до Ешґроува, коли Марії виповнилося три.
 
Старий лорд уже не вставав з ліжка. Але коли він побачив онуку, він усміхнувся.
 
— Вона схожа на тебе, — сказав він Елізі. — На ту, якою ти була до… всього.
 
— Вона схожа на себе, — відповіла Еліза. — І це добре.
 
Лорд заплющив очі.
 
— Я думав, що втратив тебе назавжди, — прошепотів він. — А ти повернулася. З життям. З надією.
 
Він помер наступного ранку. Тихо. Уві сні.
 
Еліза не плакала. Вона довго стояла біля вікна і дивилася на сад, де колись чекала на брехню.
 
— Він більше не тримає мене, — сказала вона.
 
Віктор підійшов і обійняв її.
 
— Ти вільна, — сказав він.
 
— Я вільна, — повторила вона. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше