Як стати магом, безкоштовно та без реєстрації

 - Ні, ні і ще раз ні! - категорично заявила Лоріанхейн. - І ще раз, в ім’я Першородної Темряви та, будь вона неладна, Ллос: ні! Ленмаріель, я ж тебе вже попереджала: полізеш до неї зі скальпелем - я тебе тим самим скальпелем на слайси наріжу. Як напіврослики - свій улюблений сир.

 - Звідки ти знаєш, як вони ріжуть сир? - невпопад ляпнув Лен.

 - Звідки треба! - відрізала ельфійка. - Все, тему закрито.

 - Але ж, Лорі, дай пояснити…

 - Я ж, здається, чітко й зрозуміло сказала: НІ! Дві літери. “Н”, “І”. Яка з них тобі незрозуміла?

 - Лорі, - знічено дивлячись у підлогу, спробувала поянити Марія, - це взагалі-то моя ідея…

 - Маленька, - втомлено зітхнула чародійка, - ти, мабуть, погано уявляєш собі суть химерології. Хочеш лягти під ніж заради примарного шансу отримати магічні здібності?

 - Так, хочу! - рішуче заявила дівчинка. - Мені набридло все життя тікати й ховатись від небезпеки! Останнього разу, у своєму світі, я мало не загинула страшною смертю. Це, звісно, й моя помилка - не варто було туди повертатись… Та це суті не міняє. Я хочу мати можливість постояти за себе! Бо ви не зможете вічно ходити за мною назирці і оберігати від усього світу… Або тримати в чотирьох стінах. Бо це, врешті, нестерпно. Так, ти навчила мене битися… І я тобі за це дуже вдячна. Та цього, як виявилось, недостатньо.

 - Але ж ніхто не гарантує, що все вдасться! - знову спробувала переконати її ельфійка. - Врешті-решт, не приведи Темрява, щось піде не так - і ти можеш загинути!

 - Не загину, - пробурмотіла Марія. - І шанс на успіх є, досить великий. Ми все обдумали і зважили. Лен, розкажи…

 - Так, звісно, - кивнув головою химеролог. - Протягом останнього року я непогано вивчив місцеву фауну. У тому числі істот, що поглинають чи випромінюють ману, або навіть мають вроджені магічні здібності. В деяких з них можливо акуратно вилучити відповідний мана-орган і вживити його в організм людини - або іншої розумної істоти - під’єднавши до нього певні нервові закінчення та зробивши потрібні відгалуження від кровоносної системи. Вийде своєрідний симбіонт, що дозволить носієві мати власний запас мани і керувати ним - такий собі сурогат джерела.

Він перевів подих і продовжив.

 - Далі. Я розробив план майбутньої операції, ставлячи в найвищий пріоритет безпеку пацієнтки - тобто Марії. По-перше, я підготував комбінований ритуал з магії Природи - мій діагностичний комплекс у поєднанні з вищим зціленням, що автоматично спрацює у разі небезпеки. Ритуал працюватиме автономно, на накопичувачах - причому живих, мого виробництва. Після деяких подій я вирішив, що варто виростити деякий їх запас… про всяк випадок. Вони, правда, ще молоді, ємність не сильно велика, але на цей ритуал стане з головою. По-друге - у разі, коли щось піде не так (наприклад, організм почне відторгати магоорган), я буду готовий остаточно його видалити та відкотити всі зміни в тілі дівчинки до первісного стану. Застосую вище зцілення, якщо потрібно, навіть кілька разів, аби прибрати всі наслідки. Тож вона в будь-якому разі не постраждає. І по-третє… Лорі, мені буде необхідна твоя допомога.

 - Допомога? - чародійка запитально здійняла брови.

 - Потрібне буде зілля, щоб ввести Марію в стан глибокого сну. Заклинання для цього краще не використовувати - прямий магічний вплив на організм варто обмежити до мінімуму. І ще одне зілля буде потрібно, аби повністю знеболити її. Так вона буде у стані повного спокою і всю операцію просто проспить.

 - Я навіть не знаю… - Лоріанхейн збентежено похитала головою.

 - Лорі, будь ласка! - в голосі Марії чулись благальні нотки.

 - Гаразд, - тяжко зітхнула ельфійка. - Якщо ти так хочеш і усвідомлюєш, на що йдеш - то гаразд. Свобода вибору, пам’ятаєш, мала? - вона гірко посміхнулась. - Лен, сподіваюсь, ти знаєш, що робиш. Дуже сподіваюсь. Коли ви плануєте приступати?

 - Гадаю, завтра зранку, - відповів ельф. - Мені ще треба все підготувати, тобі - зварити зілля… А, ну і ще, звісно, треба впіймати донора.

 - І робити це, звісно, теж мені, - саркастично посміхнулась ельфійка. - Кого треба вполювати?

 - Взагалі є кілька варіантів, головне - знайти достатньо зрілу особину, щоб орган був розвинений… Але найкраще всього підійде чорна чароящірка. Це та, що проходить крізь бар’єри. Пам’ятаєш, коли ми після вибуху ночували просто неба, і така напала на нас? Ти їй ще тоді горло нігтем перерізала.

 - Вау! - захоплено вигукнула Марія. - Що, правда нігтем?

 - Ага, нігтики в мене гостренькі, - підтвердила Лорі. - Хочеш, навчу тебе, як і собі такі зробити?

 - Та ні, - подумавши, відмовилась дівчинка. - Мені з ними буде незручно. А от малюнок такий, як в тебе на нігтях, я б хотіла!

 - Тобто священні павуки Ллос, закривавлені ножі та сцени катувань, - глузливо промовив Ленмаріель. - Все, вороття немає, ця дитина остаточно перейшла на бік Зла.

 - Ой, знайшовся тут той, що на світлому боці, - скривилась ельфійка. - Йди вже, готуйся! І не приведи Темрява…

 - Знаю, знаю. На слайси наріжеш. Знаєш, ти така мила, коли сердишся!

 - Не підлабузнюйся.

* * *

Марія міцно спала, заплющивши очі. Груди дівчинки розмірено здіймалися.

Ритуальне коло таємниче блимало тьмяно-зеленим вогнем.

Ленмаріель завершив розкладати інструменти на базальтовій підставці.

 - Усе готово. Лорі, почекай, будь ласка, в кімнаті. Я покличу тебе, коли завершу.

 - Я хочу лишитися. Мені так буде спокійніше.

 - Зате мені не буде! Лорі, прошу. Мені треба бути максимально зосередженим, а ти мене відволікатимеш. Будь ласка, почекай у кімнаті. Все буде добре.

Ельф неябияк хвилювався. І перш за все не через те, що боявся нашкодити дівчинці (хоча й через це теж) і не через те, що в такому випадку його чекала б розправа (хоча й через це теж). Це був перший подібний досвід в його житті. Одна справа - модифікації свого тіла. Його він знав, як свої п’ять пальців, завжди мав плани відступу, та й ті зміни не були настільки кардинальними, як перетворення пересічної, з точки зору магічної науки людини, на чарівницю. Досліди, що їх він колись проводив над горе-найманцями… То були радше знущання і можливість надурняк попрактикуватися з матеріалом, який не шкода.