Наступного, після нашого повернення, ранку я прокинулася, коли солейл тільки почав сходити. Але вставати мені не хотілося, і я вирішила подивитися спогади предків, як зробити таємний сховок, що буде за межами часу та простору, і буде завжди перебувати зі мною, в першу чергу для того, щоб покласти туди корону. Дивлячись ці спогади, я одночасно з цим робила для себе цей сховок, і він вийшов доволі великим. Я одразу поклала в нього корону, не потрібно, щоб вона лежала в кімнаті, і будь-хто, хто зайде до кімнати, міг її побачити.
На створення просторової скарбниці я витратила близько пів години, але вставати мені ще не хотілося. А через п'ять хвилин до кімнати увійшов Адонірам, а потім лігши до мене в ліжко обійняв мене та запитав:
- Як ти себе почуваєш, Еріко? Нічого не бентежить?
- Почуваюся я добре, нічого не бентежить. Але ти можеш і сам перевірити моє здоров'я.
- Так, але спитати теж важливо, раптом би тебе щось хвилювало, то з цього я й почав би діагностику твого організму. І я сподіваюся, що колись ти також будеш вагітною і моєю дитиною.
- Так, я теж цього бажаю, я хочу кожному з вас народити як мінімум одну дитину.
- Це було б прекрасно, але ти знаєш, що традиція імператорської сім'ї передбачає те, що буде одна дитина, яка й буде єдиним спадкоємцем.
- В спогадах мого роду це не так, там була як мінімум одна дитина для кожного віра. А якщо перша дитина від певного віра не має магії правлячої династії та ген правлячої династії в дитини не домінує, то тому віру можна народити ще дитину. У випадку з династією Тенебріс, то я думаю, що в кожного їх представника є, та був лише один окунрін чи одна обінрін, від яких і народжувалися діти. І щоб цього не розкривати, була введена така традиція, і я практично впевнена, що прикриттям була вказана причина, щоб у спадкоємця не було суперників.
- Так, саме так і звучить традиція.
- А ще, не від окунріна завагітніти дуже важко, особливо, коли в тебе вже є окунрін, чи обінрін у нього. А якщо всі діти будуть від одного лише окунріна, чи від обінрін, то роди інших вірів та вірін можуть образитися. Загалом це призвело б до проблем, та викликало б сумніви в підданих щодо правителя. Але якщо повернеться до влади законний рід, то і традиції дещо зміняться.
- Так зі зміною імператорського роду, змінюються традиції та закони.
Далі ми ще говорили, але вже не на такі важливі теми, аж до сніданку, поки до нас не приєдналися й інші мої віри.
Під час сніданку я сказала, що потрібно розробити план повернення трону. Але Дараявауш та Адонірам сказали, що вони повинні зайнятись справами князівства, адже нас не було дев'ять днів, і запропонували поговорити про це ввечері. Я погодилася, і майже всі розійшлися для того, щоб виконувати свої справи. Зі мною залишилися лише Аґатірс та Ейнар для того, щоб мене охороняти, а також Улита, щоб щось приносити, та допомагати, якщо щось знадобиться.
Потім я змінила нічну сорочку на одяг, в якому зазвичай ходжу по палацу, та пішла перевіряти роботу слуг, за цей період, що нас не було, але все було в повному порядку. Тож я вирішила поспілкуватися з придворними дамами, вони саме в цей час збираються разом та спілкуються, тож я й пішла до них.
Щойно я увійшла у вітальню де були придворні дами, як вони одразу зі мною привіталися, та запросили до них приєднатися. Звичайно ж я погодилася, адже саме для цього я й прийшла. Щойно я сіла в крісло серед ваніт, мої віри дещо в стороні, а Улита залишилася стояти біля дверей, то одна з аристократок, яку я раніше не зустрічала, одразу поставила мені запитання:
- Ішкрано Еріко, ви маєте тринадцять вірів, і нам цікаво ми теж тепер маємо право мати більше ніж одного віра?
- Представтеся, будь ласка.
- Віргінія квіна Наґарр.
- Ваніто Віргініє, так, у мене тринадцять вірів, але вони всі є також моїми окунрінами. Тож ви матимете це право, лише якщо зустрінете своїх окунрінів, чи принаймні ще одного, адже багато осіб в Дхіраґоні беруть собі за віра чи віріну свого окунріна чи обінрін. Ще одним віром має право стати лише окунрін, якщо раптом ви його зустрінете, але з вашим віром, який у вас вже буде вам доведеться розв'язувати це питання самостійно. Але спочатку вам потрібно зустріти хоча б одного свого окунріна, а можливо і єдиного. Адже ви ще не є віріною комусь, правильно?
- Так.
- Але ж ви зустріли, то чому ми не можемо? - це вже втручаючись, сказала інша молода особа, що сиділа біля Віргінії, і її я вже знала. Адже вона вже пів року перебуває при дворі, і звати її Джанні куес Лоікерме.
- Так, я зустріла. Але чому ви, ваніто Джанні, порівнюєте мене з собою. Ви вже декілька місяців перебуваєте при дворі, ви також були на двох останніх балах, куди також запрошували гостей з інших князівств. І ви до цього моменту не зустріли навіть одного свого окунріна, тож не потрібно порівнювати мене з собою. - а потім я звернулася вже до Улити: - Улито, піди та запроси сюди Муніру сепа Манґкон.
Після того як я сказала останнє речення, я побачила, що Віргінія та Джанні дещо злякалися. Звичайно, оскільки я покликала до нас Муніру, а в замку вона головна над аристократками, які тут перебувають. А знаходяться вони в замку, бо їхні батьки відправили їх сюди, щоб вони показали себе, і по можливості знайшли свого окунріна. А також щоб навчилися поводити себе в аристократичному суспільстві без підтримки рідних.