Глава 26

Наступного ж дня гості почали відправлятися по домівках. До мене ж приходили батьки моїх вірів, питали як я почуваюся, бажали швидкого одужання, та теж відбували додому.

Ми ж вирішили цей день побути ще в Аранео, адже мені необхідно "підлікуватися", а завтра вже переноситися в Дхіраґоні.

Поки я спала, а спала я досить довго, Адонірам вже все розповів усім моїм вірам, тому мені не довелося нічого пояснювати. Дехто з вірів дивився на мене з захопленням, дехто з повагою. А ще дехто, тобто кхосани з думками, що ще я можу придумати, та як буду викручуватися з інших ситуацій, які будуть спрямовані проти мене, а також що я можу ще утнути. А я їм лише посміхалася, але після вчорашнього вирішила організувати медовий місяць з назвою: "Здобуття корони", і він буде не простим, адже корона знаходиться на дні каньйону, а до нього ще потрібно дістатися.

Загалом цей день минув спокійно. Мої віри практично весь час були біля мене, ми багато спілкувалися, ще більше знайомилися, але ні про що важливе не говорили, адже ми не в себе вдома, де ми все знаємо і впевнені у своїй безпеці. Можливо тут є таємні ходи до нашої кімнати, і саме зараз там хтось підслуховує. Чи якийсь артефакт для підслуховування теж могли встановити в нашій кімнаті. А так наші розмови виглядали так, ніби мої віри відвертають мою увагу від втрати дитини. Так ми й говорили допоки нам не захотілося спати.

***

"Сьогодні вже перше Сірані, сьогодні ми відправляємося в Дхіраґоні. Подорожі по князівствах закінчилися, я знайшла всіх окунрінів, більше їх в мене не буде, лише тринадцять. Але попереду нас ще чекає подорож за короною та повернення законному роду престолу. Я вже не та, якою була місяць тому, в мене є пам'ять та знання моїх пращурів, з ними я стала сильнішою, менш наївною та мудрішою. Можна навіть сказати, що в першу шлюбну ніч з моїми останніми вірами, відбувся мій другий день народження."- так я розмірковувала поки збиралася, а потім разом з вірами я пішла на сніданок до кхосани.

Під час сніданку з кхосаною Равартою, її вірами та доньками, я вислухала ще раз багато слів співчуття, але я впевнена, що їм однаково, вагітна я чи ні. Далі ми попрощалися та перенеслися в Дхіраґоні, тут нас вже чекав управитель замковими робітниками - енкік Татіан Драак, він з роду блакитних драконів, - а також радники та міністри Дараявауша.

Спочатку вони всі з нами привіталися, потім почали нас вітати зі знаходженням окунрінів (мене) та обінрін (моїх вірів). Також вони висловлювали співчуття через втрату дитини. Після завершення всіх привітань та співчуттів, до Дараявауша звернувся енкік Татіан:

- Кхосане Дараявауше, як ви й наказували, я підготував для всіх вірів ішкрани Еріки кімнати в сімейному крилі палацу. Дозвольте кожного провести до його кімнати.

-Так. - відповів Дараявауш, але мені також потрібно було дещо сказати:

- Дорогі мої віри, давайте сьогодні, за годину до обіду, ми зберемося в сімейній вітальні, я маю одну тему для обговорення. - мої чоловіки зі мною погодилися та далі я вже звернулася до енкіка Татіана, - Енкіку Татіане, також прошу вас покликати до мене енкіка Маттітія.

Далі ми всі розійшлися по своїх кімнатах, і хвилин через десять до мене вже прийшов енкік Маттітій. Він вклонився мені та сказав:

- Світлого таґо, ішкрано Еріко, радий вас бачити, і вітаю вас з укладанням шлюбу з найзнатнішими чоловіками Шиоффи.

- Дякую за привітання, Маттітіє. Я покликала тебе, оскільки мені потрібен одяг для тривалої подорожі верхи, і я хочу, щоб це був одяг зі штанами, і не потрібно довгої спідниці, що зазвичай у Дхіраґоні одягають поверх штанів жінки. Я хочу, щоб вона або була коротка, не нижче колін, або можна взагалі без неї, але тоді зроби просто жіночий камзол, який ззаду буде досягати колін, а спереду не нижче середини стегон. А краще за все обидва варіанти, і можеш зробити якісь свої варіанти, адже ти знаєш як зробити гарний одяг набагато краще ніж я. До того ж мені потрібно достатньо одягу для довгої подорожі, і моїм вірам також.

- Звичайно, я все зроблю, можна буде навіть зробити щось кардинально нове від того, що вже створено. І в яких кольорах ви, ішкрано Еріко, бажаєте, щоб все це було.

- Я думаю, для подорожі найкраще буде одяг темних кольорів, але з якимись яскравими моментами, бажано кольорів родів кхосана Дараявауша та кхосана Адонірама, адже я ішкрана в їхніх князівствах, але не багато можна і кольори родів інших моїх вірів використати. А також я хочу червоне, під колір мого волосся, вбрання для верхової їзди.

- Звичайно. Через який час ви плануєте відправлятися в подорож, і як довго плануєте подорожувати? - коли він поставив це запитання я пильно на нього поглянула, і він продовжив говорити, - Мені потрібно знати як багато одягу вам потрібно для подорожі, та до коли я повинен його зробити.

- Я вважаю, ми відправимося через декілька, а як довго будемо подорожувати, я ще не знаю. Я думаю це ми можемо обговорити дещо пізніше.
А далі, ми займалися розробками дизайнів, я та Маттітій малювали вбрання, та узгоджували один з одним, що він буде шити. Так і минув час, аж поки я не зрозуміла, що через декілька хвилин маю зустрітися з вірами. І ми з Маттітієм розпрощалися один з одним, я пішла до вірів, а він до себе в ательє.

Прийшовши в сімейну вітальню, я побачила, що тут вже присутні всі віри, тож одразу заговорила:

- Дякую, що зачекали на мене, я дещо захопилася розробкою свого гардеробу для мандрівки, в яку я хочу, щоб ми відправилися через декілька днів. Це буде неначе наша весільна подорож, в якій ми дізнаємося один одного з інших сторін, які раніше й не помічали. Але також в цій подорожі я маю також іншу ціль, окрім як мандрувати, я хочу, щоб ми відправилися до каньйону Ґесе за короною правлячої династії. А для навколишніх це буде неначе подорож для зняття стресу після втрати дитини. То ви згодні бути зі мною в цій подорожі? - і я питально на них поглянула, чекаючи на відповідь, вони дещо переглянулися між собою, я бачила як Дараявауш вже хотів почати говорити, але не встиг, першим заговорив Скілур: