Глава 20

Прокинулася я наступного ранку в обіймах Інісмея, в той момент, коли він шепотів мені:

- Еріко, кохано, прокидайся. - і щойно Інісмей побачив що я відкрила очі та дивлюся на нього продовжив - Сьогодні ми снідаємо разом з кхосаною Еліаною, а потім порталом відправимось в князівство Акрепі, де на нас вже чекатиме кхосана Ідель.

- Світлого таґо, Інісмею! - відповіла я з посмішкою. - Добре, давай тоді вставати та збиратися.

Через пів години ми були готові, і в цей час до кімнати саме прийшли всі інші мої віри. І ми всі разом пішли в столову. Прийшли ми саме вчасно, тут вже перебували брат та сестра моїх вірів Рімаса та Сольвейга разом зі своїми вірами та вірінами. А кхосана Еліана прийшла через пів хвилини після нас разом зі своїми вірами - ішкраном Тордісом та ішкраном Флоріаном. Щойно вони увійшли, то одразу ж сіли за стіл, і ми разом з ними, та почали снідати.

Щойно кхосана Еліана побачила, що всі поснідали, то вона заговорила:

- Ішкрано Еріко, оскільки тут зараз немає нікого стороннього, то я хочу вам дещо сказати. Ви є ішкраною двох князівств, і хоча ви стали віріною двох моїх синів Рімаса та Сольвейга, але звертатися ми будемо до вас як до ішкрани, а не калонги. Що ж стосується вас, Рімасе та Сольвейге, я хочу, щоб ви відреклися від претендування на мій престол, після того, як перестану на ньому перебувати. Адже ваша віріна є ішкраною аж двох князівств, і я бажаю, щоб після мене кхосаною або кхосаном стали Арета чи Аріант. Я хочу, щоб ніхто з вашої сім'ї, ішкрано Еріко, не давив на моїх синів з ціллю, щоб хтось із них зайняв моє місце. Та вони й не зможуть, їх владу не приймуть, адже вони народилися такими, як зазвичай для нашого роду народжуються віри та віріни. Вони народилися такими, що будуть в усьому підкорятися своїй обінрін, а це є неприйнятним для правителів фейрі.

Чесно кажучи мені не сподобалося те, що говорила кхосана Еліана, вона говорила так, ніби ми збираємося зайняти її місце кхосани. Це було образливо! Тому я не втрималася і вирішила відповісти їй:

- Ми вас зрозуміли, і без поважних причин або без запрошення в князівстві Кірфід ми не з'явимось. Та зайняти ваше місце ми пробувати не будемо, тому будьте спокійні за вашу владу. Але і вас без запрошення в гості не чекаємо.

Але очевидно щось в моїх словах кхосані Еліані не сподобалося, хоча можливо і мій тон, адже відповідала я дещо різкувато, тому далі знову заговорила кхосана Еліана:

- Ви її віри дозволите приймати рішення за вас ішкрані Еріці?

Я бачила, як слова кхосани Еліани заділи всіх моїх вірів окрім Віста, але відповідь дав Адонірам:

- Ви правильно сказали, що Еріка є нашою віріною, тому в дечому вона може приймати рішення за нас. До того ж з рішенням, яке Еріка щойно озвучила я цілковито згоден. Якщо воно вам не подобається, то не потрібно було і починати про це говорити. І закінчімо розмову про це. До того ж вибачте, кхосано Еліано, але нам потрібно відправлятися в князівство Акрепі, кхосана Ідель чекає нашу сім'ю у себе в князівстві. Ми повинні прибути вчасно. А все що ви сказали будьте певні, ми запам'ятали всі ваші слова. - і так Адонірам все це гордо говорив, що я аж заслухалася. А кхосана Еліана, очевидно, для того, щоб не втрачати своєї гордості сказала:

- Що ж не буду вас затримувати. Потрібні будуть поради можете до мене звертатися, через дзеркало чи листами.

На цей раз відповів Дараявауш:

- Звичайно, кхосано Еліано, на все добре.

Я та всі мої віри також попрощалися з усіма, і пішли до порталу. Зайшовши в нього вийшли вже в Стірі - столиці князівства Акрепі, як і зазвичай в замку княжої сім'ї. Нас зустрічала кхосана Ідель, а біля неї, мабуть, три її віри, як виявилося, я не помилилася, адже наступні слова кхосани Ідель це підтвердили:

- Світлого таґо, рада вас усіх бачити, особливо вас, ішкрано Еріко! Хочу представити вам моїх вірів: ішкран Конон, ішкран Орій та ішкран Торунь. - кожен із них як тільки його представляли робив невеликий нахил вперед на знак пошани. Я ж в кінці, коли кхосана Ідель всіх представила відповіла:

- Приємно з вами всіма познайомитись.

- Оскільки зі своїми вірами я вас познайомила, я хочу познайомити вас, Еріко, також і з усіма моїми вільними від шлюбу синами. Тому прошу за мною в вітальню.

Тепер зрозуміло навіщо вона так наполегливо нас запрошувала, адже кажуть що без віріни князівство Акрепі покинути його жителям чоловічої статі не можна. Адже в князівстві Акрепі жорсткий матріархат, так само як і в князівстві Аранео. А кхосана Ідель, очевидно, дуже хоче, щоб хтось з її синів став моїм віром.

І ми пішли за нею до вітальні, зайшовши я побачила в ній шістьох чоловіків, очевидно це сини кхосани Ідель. Вони всі були доволі красивими, мали чорне, каштанове та кольору срібла волосся, чорні брови та густі вії. Колір очей відповідав кольору їхнього волосся. Було очевидно, хто чий син, адже віри кхосани Ідель мали таку ж зовнішність, як і їх сини. І щойно ми зайшли вони всі разом поклонилися та промовили:

- Світлого таґо, кхосано Ідель.

Потім вони встали й заговорила кхосана Ідель:

- Ішкрано Еріко, а це мої сини, можливо хтось із них є вашим окунріном. Вибачте за безтактність, але я помітила, що після того, як у вас з'являється новий вір у вас додається по одному червоному локону, тому думаю хтось із моїх синів точно ним виявиться. А ви, путери князівства Акрепі, теж подивіться на ішкрану двох князівств Дхіраґоні та Еланнар.