Глава 14

В ночі я спала просто чудово, і як же мені не хотілося прокидатися, а особливо вставати з ліжечка. Але коли мої віри вже прокинулися та, навіть, одяглися, вони почали будити мене. Тому, врешті-решт, я встала та й почала збиратися, адже сьогодні насичений день. Спочатку потрібно попрощатися з сім'єю Інісмея, а потім порталом разом зі Скілуром відправитися в Бебір - столицю князівства Лемперт, де ми й познайомимося із сім'єю Скілура вже в статусі майбутніх родичів, а не представників різних князівств.

Сьогодні я одягла просту червону довгу сукню, вона може навіть здаватися дещо нудною в порівнянні з попередніми моїми сукнями, але сьогодні не буде жодних офіційних церемоній, тому можна і просту. Поверх сукні я одягла просто червоний плащ без дорогоцінних каменів та металів, лише на місці зав'язок приколота золота брошка з рубіном. Зачіска теж була простою - звичайний хвіст.

Далі ми в п'ятьох, адже до нас приєднався Скілур, поснідали. Після чого попрощалися з родичами Інісмея, які не хотіли, щоб ми їх покидали, але так потрібно, таке життя. Після всіх цих прощань, ми відправилися порталом в Бебір. Вже в Лемперті нас зустрічала сім'я Скілура, його батьки та брати, що перебували у замку. Нас одразу провели у вітальню, вона була оформлена в сірих та бузкових кольорах, і мала дуже ніжний вигляд.

Тут були князь та княгиня князівства Лемперт, також були: їхній син Абаріс дека Ірвес зі своєю дружиною Нілою баро Ірвес, з ними я познайомилася ще в Еланнарі, одразу після моєї коронації. Також тут була путера Есмеральда їй три місяці тому виповнилося лише два роки, а ходити вона почала ще за пару місяців до свого другого дня народження. В Шиоффі взагалі діти ростуть в два рази довше ніж на Землі, а вагітність тут триває у всіх рас по різному.

Також тут були присутні племінниці Скілура. Донька Абаріса - Іраїда, та донька Токсаріса - Аеліта. До речі з Токсарісом я так і не познайомилася, так само як і з сестрами Скілура, до речі вони були близнючками, і звати їх Роксана та Рошель, їхні віри також близнюки. Загалом у Скілура було одинадцять племінників, серед яких п'ятеро дівчата, а шестеро хлопці. У Абаріса, Роксани та Рошель є по троє дітей, а у Токсаріса - двоє.

Загалом із сім'єю Скілура ми спілкувалися близько години, а потім почали готуватися до нашого з ним весілля, яке відбудеться післязавтра. Моя сукня буде світло рожевого кольору, з червоним поясом, та червоною фатою, яка закриватиме обличчя, а також буде легкий плащ світло рожевого перламутрового кольору, зі срібними візерунками. Сама сукня облягатиме моє тіло, лише від стегна спускатиметься більш вільно, і вона також розшита срібними нитками. Волосся в мене буде розпущене, лише ті локони які ростуть з боків спереду будуть зібрані та приколоті шпилькою ззаду. На голові буде діадема сантиметрів п'яти у висоту, діадема срібна з прозорими алмазами.

На святкування нашого весілля, що відбудеться на наступний день після церемонії укладання шлюбу, в мене вже буде сукня чорного і білого кольорів. Корсет в неї буде з візерунком ромбів, що чергуються між собою білим та чорним кольором. Низ же буде дещо пишним, і від поясу будують спускатися донизу вертикальні лінії також двох кольорів. Рукавів у сукні не буде. Сам плащ буде білого кольору, але розшитий сріблом, на плечі буде кріпитися за допомогою срібного коміра, який клався як навколо шиї, так і на плечі. Волосся моє заплетуть в складну косу, яка заплітається з семи локонів, а потім її згорнуть в пучок. Дуже великий пучок! На голові в мене буде вдягнена діадема, цього разу в висоту десять сантиметрів, вона буде з платини, та з рубінами й чорними алмазами.

Минали два дні підготовки до весілля, родичі Скілура займалися підготовкою до церемонії та свята. Я ж займалася підготовкою своїх нарядів до свята, казала що я хочу, а також прислухалася до порад модельєра, адже традиційного одягу князівства Лемперт я не знала, просто не цікавилася, і не думала, що мені знадобиться це знання. Для Скілура ж традиційне вбрання готове було вже давно, воно лише чекало свого часу. Одяг Скілура для весілля був світло блакитного кольору, а для свята чорного, обидва наряди були розшиті сріблом, і як завжди мали плащі, вони як зазвичай були такого ж кольору, як і вбрання.

Також за ці два дні я змогла ближче познайомитися зі Скілуром. Адже одразу ж після того, як ми зустрілися, і він зрозумів, що є моїм окунріном, повідомив про це, і вже наступного дня призначили дату весілля. Скілуру лише сімдесят п'ять років, і він так само як і я ще дуже молодий. Хоча як я зрозуміла в Шиоффі багато хто зустрічає свою пару не маючи ще й двох сотень років, особливо це поширено серед коплонів.

Отже, повернемося до прогулянок та наших розмов. Я дізналася, що Скілур дуже мріє подорожувати, не просто як гість на балу, а поринути в життя князівств та із середини на нього поглянути. Подорожувати його не відпускали спочатку через те, що він був занадто молодим, а потім, коли Скілур допомагав своїм братам в їхніх справах, при цьому навчаючись вже не захотіли його відпускати. Але врешті-решт, Скілур майже отримав дозвіл на подорожі по Шиоффі, і вже тут своєю появою плани Скілура я чимало змінила. Я у свою ж чергу розповідала про себе, і про те, що я теж хочу подорожувати, адже мені цікаво побачити якомога більше цікавих місць у Шиоффі. Також я розповіла про те що я з іншого світу, та про все що зі мною сталося.

Наші зі Скілуром розмови відбувалися в саду. Сам сад був дуже гарним, усі рослини дуже світлими, навіть їхнє листя було від світло блакитних до світло салатових кольорів, а самі квітки на них були будь-яких світлих кольорів, і жодний колір не був яскравим.

Так прогулюючись ввечері другого дня, я зі Скілуром зустріли оракула, як сказав мені Скілур, його звати Віст теро Репаро, він одразу ж з нами привітався: