Наступний після коронації день для нас з Дараяваушем був доволі одноманітним.
Спочатку ми з Дараяваушем, після того, як прокинулися, привели себе в порядок, вдяглися, та поснідали удвох в наших покоях. Його кімнату я вже теж вважаю своєю, адже сплю в ній вже дві ночі підряд, і впевнена, таких ночей буде ще багато.
Ну а далі, ми проводжали інших князів та княгинь, і з кожними не менш ніж пів години прощалися, адже потрібно дотримуватися етикету. Де ми завіряємо один одного, як ми були раді бачити їх, а вони нас, як приємно їм було зі мною познайомитися, і якщо раптом щось станеться, то ми готові їм допомогти, а вони нам. Загалом, це було досить нудно, довго та одноманітно.
Але в цей день покинути наш замок вирішили не всі князі. Залишилися в нас ще на один день князь нагів, та князі з княгинями василісків та коплонів.
Подружитися я з жодною княгинею не змогла, для спілкування було дуже мало часу. І все наше спілкування було строго з дотриманням етикету, тому ще цей фактор вплинув на те, що я не змогла стати подругою жодній княгині, та й вони були набагато старші за мене, тому тем для спілкування було не дуже багато.
У свою кімнату я з Дараяваушем потрапили сьогодні раніше ніж вчора. Але перед тим, як заснути ми провели час так, як і в попередні дві ночі.
Прокинувшись вранці, я пішла до своєї кімнати збиратися, адже до Дара прийшов його секретар, в нього якась термінова справа до Дараявауша.
В моїй кімнаті на мене вже чекала Улита. Вона допомогла мені вдягнути сукню, адже вже три дні підряд я вдягаю корсети. Коли я сіла навпроти трюмо, Улита взяла парфум та почала мене обприскувати ним. І я втратила свідомість.
***
Прийшла до тями я вже не у своїй кімнаті, де втрачала свідомість. Я була на широкому гарному ліжку з блакитним балдахіном, що прикріплений до кута між стіною та стелею. Сама кімната була в біло-блакитно-синіх тонах. І судячи з колористики кімнати я не в нашому з Дараяваушем замку, а в якомусь іншому замку. Загалом кімната мала основні елементи, які були й в моїй кімнаті, в замку в столиці князівства Дхіраґоні - Зенідо.
Вже вдруге в цьому світі я втрачаю свідомість, і знову я опинилася в незнайомій, дорого обставленій кімнаті. Мені дещо страшно, хоча ні навіть дуже страшно. Я була у своїй кімнаті, в палаці в якому живу вже два роки. Біля мене була Улита, яка прислуговує мені вже два роки. І тут я в незнайомій кімнаті, незнайомому місці. І здається мені, що я тут опинилася через мою служницю, адже коли вона мене напарфумила я втратила свідомість, а прокинулася вже тут. І мене цікавить в першу чергу коли я потраплю додому і як мені повернутися до Дараявауша, а також хто мене викрав.
Раптом почали відкриватися двері, здається зараз я дізнаюся хто викрадач. До кімнати увійшов князь нагів Адонірам науа Накагі. Я здивована, навіщо він мене викрав?
- Світлого таґо. Навіщо я вам?
- Світлого таґо, моя люба. Ти, Еріко, моя обінрін, і тому скоро ми одружимося.
- Але я вже віріна Дараявауша! - як це так, я ж віріна Дараявауша, а він каже, що я повинна вийти за нього заміж. Так не правильно, звісно є князівства, де розповсюджене багатомужжя, але в Дхіраґоні та Еланнарі моногамія. Хоча що казати він мені сподобався, і я була б не проти, щоб і князь нагів став моїм чоловіком. Але це неправильно і не чесно стосовно Дара. Але судячи по наступних словах, кхосану Адоніраму на це все одно:
- Яка різниця, що ти вже віріна, буде в тебе двоє вірів, обидва кхосани. Якщо ти й для мене обінрін, що я можу з цим зробити, князі можуть взяти собі за віріну лише свою обінрін, така традиція. В імператриці взагалі шість вірів, і нормально, а в тебе буду я та Дараявауш. Навіть, якщо ти зараз не хочеш ставати моєю віріною, через деякий час ти мене полюбиш, адже я твій окунрін.
- Але це не чесно щодо Дараявауша! - я все одно залишилася зі своєю думкою. Виходити ще раз заміж, мати другого чоловіка, коли перший про це навіть не знає - буде не чесно. Але кхосан Адонірам, очевидно, мав намір мене переконати:
- Ти думаєш, якби я перший став твоїм віром, а кхосан Дараявауш потім би побачив тебе, і зрозумів, що ти його обінрін. Ти думаєш, Еріко, він би не вчинив так само як і я? Ні, він зробив би так само, спочатку викрав би, а потім як найшвидше провів церемонію укладання шлюбу, і через певний період ти б його покохала. А так у вас був час дізнатися один одного. Мені ж доводиться так чинити, через те, що дракони, наги, василіски та коплони - не люблять ділитися, можна навіть сказати, коли таке трапляється, що вони терплять той факт, що потрібно ділитися. Тому навіть, якби я сказав Дараяваушу, сумніваюся, що він дозволив би нам дізнатися краще один одного.
Так, тепер все стає зрозуміліше, і я розумію їх, я б теж була проти, якби на Дараявауша заявила права якась особа. І в принципі я була б не проти мати ще одного чоловіка, але я хочу, щоб Дараявауш був у курсі, адже він має право хоча б знати, про що й вирішила сказати Адоніраму:
- Адонірам, я сама не проти мати ще одного чоловіка, але я хочу, щоб Дараявауш знав про те, що в мене буде ще один чоловік, і щоб він бачив наше весілля.
- Гаразд.
- І в мене є ще запитання. Як ти зміг мене викрасти, та ще й повернутися додому, адже я мала б разом з Дараяваушем проводжати гостей? І скажи, невже моя служниця Улита мене зрадила, і я з її допомогою була викрадена?- сподіваюся, що вона не причетна до викрадення, адже вона мені вже два роки прислуговує, і я до неї звикла. Але останнє, що я пам'ятаю - це як вона мене обприскала парфумом і я втратила свідомість.