Розділ 1. Минуле віч-на-віч з майбутнім

Аромат сандалу та трояндової води заповнював хамам, а світло від полумʼя свічок мерехтливо відбивалося на мармурі. Служниці повільно кружляли навколо ванни в якій млосно зітхала Халіме Султан. Жінка втомлено поклала голову на край ванни, чомусь саме сьогодні їй пригадалася перша зустріч наодинці з Султаном Сулейманом.

Шість років тому ще в Манісі, коли Сулейман був шехзаде, а вона юною та наївною наложницею вони вперше побачили одне одного. Халіме була в свиті тоді ще Хафси Султан, матері спадкоємця престолу Сулеймана. Хафса Султан ніби маючи якісь наміри, відправила Халіме доповісти шехзаде якусь звістку особисто. Зараз жінка не могла навіть згадати що була за новина. Хоча побачивши Сулеймана віч-на-віч без зайвих очей, їй перехопило подих. Вона навіть одразу не згадала нащо султана її послала до нього. Але зібравшись, таки повідомила ту кляту звістку.

Сулейман же побачивши дівчину, як і в минулі зустрічі вияв цікавість.

– Звідки ж ти родом, красуне, і як тебе звати? – єдине, що він встиг запитати, перед тим як тодішня Маріам хатун пішла.

Дівчина вклонившись відповіла:

– З грузинських земель, шехзаде. Імʼя моє Маріам. З вашого дозволу шехзаде. – не піднімаючи голови, дівчина вийшла.

Сулейман залишився стояти у розпачі. Ніби кілька хвилин тому з його покоїв не вийшла Гюльбахар хатун, його фаворитка.

Маріам же залишивши покої шехзаде важко дихала. Дівчина провела рукою вздовж шиї та поправила волосся. Рвано видихнувши, Маріам хатун подалася до Хафси Султан.

Халіме відкрила очі, раптовий страх охопив її сердце. Вже шість років вона жила спокійно, будучи єдиною в серці Сулеймана. Матірʼю двох його дітей, сина та доньки. Матірʼю єдиного спадкоємця престолу. Чи то на жаль чи то на щастя, Гюльбахар-Махідевран пʼять років тому народила доньку. І з того дня, впала в немилість Султана. Халіме ж стала головною Хасекі після народження шехзаде Махмуда.

Жінка поглянула у воду. Її відображення з кожною секундою ставало чіткішим. Все така ж красива. І поки що єдина кохана Хасекі Султана Сулеймана.

Халіме знову поклала голову на край ванни, її голос порушив тишу хамаму.

– Що там в гаремі, Менекше?

Служниця підійшла трохи ближче.

– Валіде Султан планує влаштувати для Повелителя свято, а так в гаремі все спокійно, султано. – відповіла хатун.

Халіме різко відкрила очі та грізно поглянула на Менекше.

– Свято? Спокійно? – голос її був напруженим та невдоволеним.

Менекше хатун розгублено заховала погляд

– Султано...

– Чому про це я дізнаюся тільки зараз? – піднімаючись з ванни мовила вона. Інші служниці одразу ж подали рушник.

– Пробачте султано, я подумала що це не важливо. Не вперше ж Валіде влаштовує таке свято.

Халіме підійшла ближче до Менекше.

– В наступний раз, я не пробачу Менекше. Ти маєш повідомляти мені про будь які дії Валіде Султан стосовно гарему. – сказавши це, жінка обережно попрямувала до виходу.

– Як накажете, султано. – хатун схилила голову та сунулася за своєю султаною.

Ніч вже господарювала над столицею імперії, палац Топкапи повільно занурювався у сон. Валіде Султан пила відвар з мʼяти, головний біль вже декілька днів не давав спокою. І все через цю Махідевран, яка все ще сподівається на увагу Повелителя.

Хафса не раз казала їй, що Султан вільний у своєму виборі, а за традиціями він повинен мати не одну єдину жінку. Було виключення, якщо наложниця народила шехзаде, тоді Повелитель щедро обдаровував її багатством.

Махідевран же народила лишень доньку, та як здавалось Валіде Султан, невістка взагалі не змогла втримати увагу Сулеймана. Інша справа Халіме, хоча як підозрювала Хафса їй просто повезло народити першим сина. Тим не менш кохання Повелителя не покидала її вже чотири роки.

Хафсі Султан було щиро шкода Махідевран, тому що невістка через свою не розумність та необачливість майже одразу втратила шанс отримати своє місце біля Султана. Що ж, Хафса була Валіде Султан, а отже вирішувати проблеми жінок Султана було її обовʼязком.

І чи до радості чи до прикрості, Махідевран сьогодні зʼявилась лише на сніданок до Валіде Султан. Але окрім ввічливих слів нічого не промовила. Валіде списала таку поведінку, на цікавість невістки до свята яке задумала Хафса. Матір Султана сподівалась, що Сулейман перемкне свою увагу на нову наложницю.

Валіде не була проти Халіме, але вплив Хасекі на Султана був занадто небезпечним. Одна жінка не може керувати Повелителем світу. Це ризик спричинити скандал в головній мусульманській імперії. А скандал може перерости в переворот у державі. Валіде Хафса Султан не могла цього допустити.

Стукіт у двері, порушив тишу у покоях Валіде. Двері відчинилися та у покої зайшов Сулейман.

– Валіде, доброї ночі. – ідучи в її сторону, промовив Повелитель.

Служниці розступилися, а одна з них забрала з рук султани чашу з відваром мʼяти, Валіде Султан встала радісно посміхаючись сину. Повелитель торкнувся руки Валіде та поцілував її в знак поваги.

– Що тебе привело в таку годину, мій леве? – спитала жінка.

Сулейман відпустив руку матері.

– Сюмбюль ага, доповів мені дещо. Це стосується Халіме та Махідевран. – голос Султана був напруженим, а погляд втомленим.

– А що ж з ними? Все добре, Сулеймане. – намагалась заспокоїти сина Хафса.

Вираз обличчя Повелителя змінився, здавалось Сулейман був розчарований такою відповіддю.

– Валіде, я прекрасно розумію, що вгамувати конфлікт двох жінок складно. Але ви Валіде Султан і ваш обовʼязок підтримувати мир в гаремі. І які ж новини мені приносять, Халіме та Махідевран вже декілька разів посварилися у всіх на очах. – Сулейман намагався стримувати свій гнів.

– Сулеймане...

– Вгамуйте Махідевран Валіде. Або це зроблю я.

Їх розмову перервав стукіт у двері. Погляд Валіде став твердішим.