З динаміка смартфона пролунав низький, відверто задоволений сміх. Крецу явно насолоджувався моєю вимушеною паузою після його раптового вибачення.
– Ні, Вікторіє. Я просто визнаю, що трохи перегнув палицю з тим кривавим стейком і монологом про задушливі краватки, – його голос звучав розслаблено, але з тією фірмовою ноткою нахабної провокації. – Але ж погодьтеся, ваша ідеальна кандидатка була нестерпно прісною. Я б точно заснув ще до подачі десерту, якби не вирішив трохи розважитися.
– Марина поводилася бездоганно, – відбила я миттєво. – Вона діяла суворо за протоколом. А от вам явно бракує елементарних манер. Ви поводилися так, ніби вас вперше в житті випустили в люди.
– Зате я вмію вчасно визнавати свої помилки, – легко парирував Влад. – Сподіваюся, ви не тримаєте на мене зла за цей маленький саботаж. Знайшли вже наступну, яка побіжить до виходу від мого жахливого характеру?
– Знайшла. І не побіжить! Її звати Олена, і вона керує мережею приватних клінік. І повірте, вона з радістю пропише вам кінську дозу заспокійливого якщо ви спробуєте провернути свої дешеві фокуси ще раз.
Влад знову тихо розсміявся, і я прямо побачила, як він зараз усміхається, демонструючи свої фірмові ямочки на щоках.
– Керує клініками? Сподіваюся, не психіатричними? Звучить як виклик. Знаєте, Вікторіє, що мені насправді найбільше сподобалося сьогодні ввечері?
– Мене не цікавлять ваші специфічні вподобання.
– Те, як ви увірвалися до залу, – продовжив він, ніби я нічого й не казала. – Зла, рішуча, готова розірвати мене на шматки за порушення ваших дорогоцінних правил. Вам надзвичайно личить бути живою, Вікторіє. Набагато більше, ніж ховатися за своїми ідеальними графіками та строгими костюмами.
Я відчула як від його слів піднімається нова, гаряча хвиля роздратування. Цей нестерпний маніпулятор спочатку вибивав ґрунт з-під ніг несподіваними вибаченнями, а потім нахабно, без стуку ліз у мій особистий простір.
– Готуйтеся до другого побачення, Владиславе. І запам'ятайте одну річ, цього разу я особисто контролюватиму кожен ваш крок. Я не дозволю зіпсувати мою роботу. На добраніч.
Не чекаючи на його чергову саркастичну відповідь, я рішуче натиснула на скидання виклику. Екран згас, але внутрішня напруга нікуди не зникла, осідаючи десь під ребрами. Крецу щойно яскраво довів, що вміє віртуозно змінювати тактику прямо на ходу, і від цього усвідомлення він ставав лише небезпечнішим суперником.
#44 в Жіночий роман
#117 в Любовні романи
#53 в Сучасний любовний роман
від ненависті до кохання, фіктивний шлюб, протистояння характерів сильні почуття
Відредаговано: 20.11.2026