13. Розділ

- Що ти тут робиш!? - Голос Флори дзвенів від стримуваних емоцій.

- Приїхав покликати до друзів на ночівлю в Новий рік.

- Мені здавалося ми вирішили все ще в минулий раз. Між нами все закінчено.

- Ну що ти таке кажеш, корівонько моя! - Милим, м’яким голосом почав він. - Ти все не так зрозуміла! Та дівчина ніхто для мене, я просто вирішив перевірити свої почуття перед тим як зробити тобі пропозицію.

- В сенсі перевірити почуття!?

- Щоб бути точно впевненим у своїх почуттях! - Вигукнув він. - Я тебе обожнюю корівка ти моя! - Алекс підійшов ще на один крок. - Просто мені було цікаво, що я буду відчувати…до нормальної дівчини.

- Нормальної? - Порожньо спитала вона.

- Ну так! З нормальною фігурою. Висока струнка та гарна.

- А я?...

- Ну…а ти моя, - виділив він голосом. - Корівонька. Ми з тобою вже так довго разом, я не бачу сенсу розривати наші стосунки, заради чогось нового. Все можна виправити. От підробиш і зробиш собі операцію.

- Яку ще операцію!?

- Як яку? Для коректування зовнішності, ну і фігури звісно.

Флора збиралася вже щось йому відповісти як перевела погляд на Курта, що стискав кулаки до побілілих кістянок. Його обличчя було бліде від стримуваної люті. Він дивився і не вірив в те, що такі слова взагалі могла вимовити людина.

Курт зробив крок уперед залишаючи Флору за своєю спиною, неначе захищаючи. Коли він проходив повз вона почула тихі слова: «Вибач за це»

- Слухай ти! Жертва соціальних мереж, ти взагалі розумієш, що зараз виплюнув!?

- А тебе це взагалі торкатися не повинно!

- Ще і як повинно das Arschloch(сволота)! - Лють розривала грудну клітину, пальці тремтіли від стримуваної злості. - Як у тебе язик повернувся сказати таке, дівчині та бути впевненим у своїй правоті!? - Німецький акцент прорізався в його словах.

- Це моя дівчина і я сам вирішу як мені себе з нею поводити! - Гаркнув Алекс насупивши брова.

- Вона тобі не належить, щоб ти щось там вирішував! - Гримнув Курт ще сильніше стискаючи кулаки.

- Вона моя дівчина! Затріснися!

- Fahr zur Hölle!(Йди до чорта) - Гаркнув Курт дивлячись на нього як на купу лайна.

- Розмовляйте нормальною мовою! На своєму німецькому будете говорити у себе, а тут розмовляйте англійською!

- А це вже не тобі вирішувати. Відправити б тебе до виправної академії. Та боюся не допоможе.

- А… я зрозумів! Ви вже зустрічаєтеся! Так!? - Він виглядав божевільно. - Інакше навіщо ще ти. - Він штовхнув Курта у груди. - Купував би їй нові дорогі речі? Що? Граєш гарного чоловіка, та я знаю, вже скоро ти відкриєш своє нутро.

- Воно буде світлішим за свою душу.

- Ой! Та йдіть ви знаєте куди!? - Вишкірився Алекс і відштовхнувши Курта протопав до виходу. - Забагато розумні! Тьху! Дивитися на вас гидко!

Курт гримнув йому в спину:

- Du kannst mich mal am Arsch lecken!(Можеш поцілувати мене в дупу!)
Тиша впала різко і була миротворча.

- Вибач за це. - Зніяковіло вимовив Курт і попрямував до дивану.

- Ви вступилися за мене…Вибачте ви мені, що завжди бачите усі ці скандали.

Вона намагалася вдивитися в його обличчя, бо відчувала неприємне відчуття в районі серця. Не дійшовши до дивану декілька кроків так і не відповівши на її питання Курт осів на підлогу схопившись за серце, тяжко дихаючи та намагаючись заспокоїти пульс.

Світ почав мутніти, а потім перед очами залишилася тільки темрява. Останнє що він почув був переляканий голос Флори, що кричала.

- Що з вами!? Курт!?

А далі тільки темрява…