Розділ 9

— Арчі, ти не можеш так зробити! — Аріана вирвала лікоть і задерла підборіддя. — Зрештою ми публічні люди! І наші заручини, а тим більше весілля…

— Сідай у машину, Рі, — втомлено сказав Артур, — я відвезу тебе додому.

Він почував себе так, ніби його вичавили за допомогою пресу. Він не був готовий ні вислуховувати, ні переконувати. Він міг тільки в кращому разі послати, і Аріана це відразу відчула.

Вона була не дурною дівчиною. Аріана Шульгіна, яка здобула освіту спочатку в Лондоні, потім в Америці, яка закінчила Єльський університет, не могла бути дурепою.

Артур пам'ятав незграбну, сором'язливу «заучку» в окулярах, дочку батьківського друга, з якою його наполегливо знайомив батько. Але особливої ​​уваги не звертав, йому подобалися зовсім інші дівчата. І їх у нього було чимало. Це якщо не узагальнювати.

А потім раптово почалися ці нескінченні реаліті-шоу, які спонсорував Павло Шульгін, і в кожному Аріана була зіркою. Артур навіть переглянув кілька випусків.

Вона змінилася, перетворилася на гарну дівчину і з завидною завзятістю почала підкорювати інстаграм.

— Тобі це справді цікаво? — поцікавився Тагаєв, коли вони якось перетнулися і ненадовго зависли побалакати на спільній вечірці.

— Так, — Аріана світилася від щастя, не забуваючи при цьому обводити все навколо телефоном із увімкненою камерою, — коли твоє життя на виду, це змушує постійно бути в тонусі. Не дозволяє розслабитись. І я від цього кайфую.

— Але ж ти стільки вчилася, Рі! — не міг зрозуміти Артур. — Навіщо?

— Вчилася, бо так треба було. Бо так сказав тато. І тепер мені це лише заважає. Щоб робити контент для народу, треба стати до цього народу ближчим настільки, наскільки можливо. Тепер доводиться переучуватись. Потрібно навчитися мислити їх потребами. Не перебудовуватись під їхні смаки, а зрозуміти. Встати на їхнє місце. Влізти у мозок. І дати ті емоції, які потрібні, — очі Аріани горіли, вона явно себе знайшла.

Звучало моторошно, але Артура, в принципі, це ніяк не стосувалося, і він забув про Рі як тільки вона зникла з поля зору.

Мабуть, перевчитися вдалося, бо через деякий час Аріана стала одним із топових блогерів з мільйонами підписників.

У перші роки після смерті батька Артур із головою пішов у бізнес. Треба було в найкоротший термін вникнути, утримати, не прогаяти все те, що створив батько. Потім наростити та розширити. А коли виринув назад, виявилося, що йому вже тридцять, і можна розпочинати нормальне життя.

— У батька в твоїм віці вже був ти,— ненав'язливо заговорювала мати,— може, вже пора подумати про одруження, синку?

Тагаєв сам про це думав. Не конкретно, абстрактно. Але тепер почав замислюватися частіше. І все частіше в їхньому будинку почало звучати ім'я Аріани.

Потім вони зустрілися на якомусь прийомі. Потім ще. А потім опинилися в одному ліжку. Артуру було, в принципі, однаково — не вона, так хтось інший. Але мало-помалу їхні зустрічі стали відносно регулярними.

З Рі було легко, вона не нав'язувалась і не дошкуляла йому ревнощами та істериками. Злегка напружували її постійні виходи в ефір, але й тут Аріана намагалася не зловживати.

Вона змінилася. З'явилася манірність, якої не було. Вміння тримати лице, навіть коли це не потрібно. Блогерський сленг. Постійний апгрейд зовнішності та нескінченні сторіз.

За всім цим їм іноді навіть не було коли поговорити. І Артура це цілком влаштовувало, йому за день вистачало розмов. Вони могли жити разом, а потім роз'їхатися по домівках, і він іноді навіть не помічав, що її немає поряд. Зазвичай про це нагадував здоровий чоловічий організм.

Так минув рік. Одного дня Тагаєв прокинувся в готелі в Гонконгу з незнайомою дівчиною і зрозумів, що йому потрібна родина. Дружина, діти. Серед дівчат його кола було багато незаміжніх, але якщо вибирати когось із них, все одно кого, то чому тоді це не може бути Рі?

Артур був упевнений, що його життя залишиться таким самим, просто тепер у нього буде дружина. І вони будуть мати дітей. Абстрактних дітей, яких він взагалі ніяк не уявляв.

— Арчі, навіщо ти вивів мене з салону? Я б із задоволенням побула там ще кілька годин, — Аріана змахнула густими віями, що нагадували китовий вус.

Тагаєв зовсім недоречно подумав, що якби Рі харчувалася планктоном, то за допомогою вій вона успішно могла б його відфільтровувати. На думку спали зелені очі в обрамленні довгих вигнутих вій.

Ця планктон відфільтровувати не стала б, вона б його заговорила. До смерті. Артурові захотілося посміхатися. Цікаво, як у такої уїдливої дівчини могли народитися такі милі діти?

— Ти хочеш дітей, Аріано? — спитав він, спершись ліктями об кермо.

Питання явно застало наречену зненацька.

— Звісно! — вона переконливо кліпнула китовим вусом ще кілька разів, і Артуру здалося, що він навіть почув тихий скрегіт. — Я хочу, щоб у нас з тобою був маленький пупсик. Арчі, ти пропонуєш прямо зараз... — Аріана пробігла пальчиками по його руці, але він похитав головою і прибрав руку.

— Ні, не пропоную. Я ж сказав, у мене мер. Я просто запитав.

Артур висадив Аріану біля її будинку та повернув до офісу.