Пояснювати треба?

МАЛЬБОРО

Один мій знайомий каже, якщо в сімʼї зʼявився Вольво – з сімʼї назавжди пішов секс. 

Так от. Є ще й певні компанії. І якщо людина там своя, це означає, що з організму назавжди пішов тестостерон та відпали причандали. Тому я не тусуюся з ескортом, й в мене не Вольво.

І що ж – у Швабри новеньке Вольво як раз є, а також вона завжди оточена модельками, які підробляють в ескорті. І все одно віднедавна підкочує до моєї дружини. Яка і не моделька, і не ескорт.

Колишньої. 

Парадокс, що називається.

Досі дупля не відбиваю, як це все з нами вийшло.

Я ж лише хотів показати, що легко обійдуся без жінки, вічно зайнятої чим завгодно, крім сім’ї. 

Коли Світлана вказала мені на двері, просто вибрав з дівок навколо ту, що завжди казала – сім’я це святе, жінка – то берегиня, ля-ля тополя.

Вирішив тоді, нехай колишня покрутиться сама з дитиною. Швидко побачить, що в житті важливіше –  її, з дозволу сказати, робота, яка не дає грошей на прожиття, чи надійне чоловіче плече і сімейний затишок.

І хто тепер лох?

Я.

Колишня має куплене батьками житло, гарну зарплату і в перспективі може отримати цікавий досвід з хазяйкою новенького Вольво.

А я вигадую все нові приводи, щоб не ночувати вдома у любительки сімейних цінностей, на десять років молодшої за мою дружину. 

Колишню.  

Нова дружина не красивіша за Світлану, бо моя колишня красивіша за сто модельок зі ста. Жанна ще й не розумніша. І не дотепніша.  

Борщ – так собі заміна щоденній можливості бачити малого і знати, що в нього все в порядку з самооцінкою, хоч тато пішов з сім’ї. А в інших дітей тато біля мами. 

Ще гірше – дуже скоро побачити, що у малого не просто все в порядку, а краще, ніж при мені. 

Лікар сказав, що в Дима повністю пройшли проблеми зі сном, він тепер виговорює всі букви, гарно вчиться, і його розвиток знов випереджає рівень однолітків. 

Як і було до того, як я вирішив, що треба трохи розбавити нудні сімейні будні з кимось молодшим і трохи більш зацікавленим в мені, ніж дружина. Бо вона балувана і матеріально незалежна, як сказала про неї Жанна.

Й от тепер Світлана зникла. Й Швабра до цього зникнення якось причетна – судячи з того, що випалив з телефону Дим, перекрикуючи доповідача на нараді, яку я проводив з підлеглими. Я сказав референтові провести нараду без мене і приїхав одразу ж. 

Кіра відчинила двері, приклала палець до уст, зробила великі очі й пошепки сказала, що лякати дитину не можна. І що треба шукати Світлану.  

Звертання до поліції нічого не дало. 

Ну так і я ж не пальцем роблений. Звернувся до детективної агенції. Не все ж їм вкрадених собак розшукувати.

І не переймався, поки в той же день не виявилося, що Швабра не прикидається. Вони зі Світланою дійсно посварилися. Аж до того сильно, як свідчив хтось з обслуги, що моя колишня вискочила біля заправки. А зовсім не вийшла на вокзалі. Й відтоді Швабра її нібито не бачила і не чула. Бо на дзвінки Світлана не відповідала, як Швабра поскаржилася Диму.

У це як раз – вірю. Моя колишня не з тих, хто легко вибачає.

Довелося знов приватно поговорити зі слідаком. Сидоренко зуби з’їв на розшуках тих, хто дуже не хоче, щоб їх знайшли.

Прийшов я у відділок разом з Кірою. Слідчий її викликав через те, що нарешті напав на слід рієлторки, і треба було поновити фоторобот.

Я діждався, поки Кіру відпустять, відправив її до Дима й запросив слідака на каву з коньяком. Або коньяк з кавою – на його вибір. 

Виклав йому все стисло й без зайвих подробиць. А той мене ще й зупиняв, мовляв, і так ясно.

І в кінці я спитав – Швабра бреше?

– Нащо їй брехати? – вперше зацікавився слідак.

– Вона з дуже відомої моральними устоями сім’ї. Християни з заходу. Навряд батьки в курсі про експерименти єдиної дочки з орієнтацією. І чуток немає. Швабра обережна. Я і сам про це знаю чисто випадково від дружини. Теперішньої. Що Швабра до модельок підкочує, але тільки натяками. Не тисне. Бо розголосу не хоче. І не  думаю, ніби у них щось було зі Світланою. Але вона легковажна і цікава до всього нового, як метелик до вогню. От вони й посваритися могли через її відмову. А могли через ревнощі. Або через те, що Світлана не згодилася на таємні відносини. Хто їх розбере, цих дівок.

– І? – слідак акуратно поставив пусту чашку на блюдце, та навіть не дзенькнула. 

– Але ж то все приводи для Швабри шифруватися від батьків. Бо ті навряд, якщо дізнаються або тільки запідозрять щось подібне, будуть і далі тримати на плаву її часопис. Отой глянець для не знати кого. Справді заможні таке не читають, бо не цікаво. А ті, кому хочеться жити так, як там описане житя багатих і знаменитих, не можуть собі дозволити того, що там рекламується. Жоден наклад не розпроданий. Підозрюю, сім’я Швабри навіть  зарплату платить журналістам і іншому персоналу.

– А можна без філософії й ближче до діла? –  знуджено спитав Сидоренко. Було видно, що його це абсолютно не цікавить. 

Я пропустив ще низку аргументів і сказав головне.

– Вона зацікавлена вбити Світлану. Швабра без гальм, бо знає – завжди відмажуть. А Світлана могла пригрозити, що все розкаже її батькам. Вона взагалі нічого ніколи не приховувала й ненавидить все підкилимне. Вважає себе репортеркою, що має про все інформувати громадськість. До речі не здивуюся, якщо вона і Швабру спровокувала, щоб щось перчене написати. Типу розпуста серед мажорів, харасмент в   модному бізнесі, чи щось таке.

– Гм. –  потягся за цигаркою слідак Сидоренко, але згадав, що тут не можна. – Знаєте, що я вам скажу? Сугубо приватно.

– Я для того вам це і розказав. Чи не можна встановити нагляд за Шваброю? 

– Не можна. Поки що взагалі не відомо, чи ваша колишня дружина зникла. Відповіді з її телефона приходять. Відсутня вона не довго. Журналістське розслідування могло затягтися. Розслідування іноді роками тягнуться. – скрушно зітхнув він про щось своє. – А тут на кілька днів більше, ніж домовилися. І вона ж не має вам звітувати. Ви більше не в шлюбі й маєте дружину, чи не так?