Глава 12

Глава 12. Ловець Душ.

 Провідник був водночас здивований і втішений. У Будинку Долі, у житлі Медіуму, крім самої господині Марти, вони застали ще й Ізабель.

 Не звернувши уваги на нічних візитерів, що з'явилися в кімнаті, Марта продовжила водити руками над головою Ізабель, яка сиділа перед нею на стільці із заплющеними очима. Вже цілу годину вона безрезультатно намагалася зняти блокаду з мага. Це була її остання спроба, а точніше, останній прийом із її арсеналу магічних умінь.

- Мені ніяк не вдається повернути твою пам'ять. – Зрештою опустивши руки, визнала поразку Медіум. – Схоже, тут не обійшлося без Спустошувача.

– Ви про що це? — Провідник зрозумів, що трапилося щось неприємне, коли мова зайшла про Спустошувача. Про цих тварюків, ручних катів Тіні, чули всі жителі Міста. Це був кошмар, з яким ніхто, нізащо не хотів зустрітися.

 Здавалося, тільки тепер Ізабель і Марта помітили гостей, хоча, якби їх тут не очікували, Будинок Долі не за що не впустив би нічних відвідувачів.

 - Хтось стер пам'ять Ізабель. - Почала пояснювати Марта, повернувшись у своє улюблене крісло, з іншого боку столу, від мага, яка продовжувала сидіти на своєму стільці. - Вона прийшла в Будинок Долі годину тому, при цьому не пам'ятала, навіщо сюди прийшла, а так само, як сюди йшла. Вона, взагалі нічого не пам'ятає протягом останніх десяти днів! Я намагалася відновити її пам'ять, але не змогла цього зробити.

- Одна дивина за іншою! - Вразився Провідник.

- Яку дивину ти ще маєш на увазі? - Немов прокинувшись, Ізабель ожилими очима глянула на старого знайомого.

– Його. – Голова Провідника кивнула у бік Алекса. – Він, тільки-но з'явився в Місті, а вже встиг навернути діл!

- Нічого я не вернув. – запевнив Мага та Медіума хлопець. – Служителі, самі на мене напали, а я, просто боронився.

- Коротше. Замість мене, його зустріли у Місті Служителі та Інквізитор. – Провідник вирішив пояснити все зрозуміліше та детальніше. - Цим Інквізитор був не хто інший, як Майк!

 Алекс зауважив, що почувши ім'я Інквізитора, Марта та Ізабель помітно захвилювалися. Схоже, цей Майк і справді був не останньою фігурою у Місті, раз одне його ім'я викликало таку реакцію. Тим часом Провідник переказав те, що сталося. І про цирковий поїзд, і про ліхтар, за допомогою якого можна було його знайти. Він, навіть розповів про трофейний кинджал. Одним словом - розповів про все, нічого не проґавивши.

 Було видно, що розповідь зацікавила і схвилювала слухачок. Ізабель навіть вирішила все записати в свій блокнот, куди вона зазвичай, вносила все значуще та загадкове.

 Відкривши блокнот, маг, задумавшись, дивилася в його чисті листи. Їй чомусь здавалося, що на цих листах, щось мало бути написано. Щось, дуже важливе! Але листи блокнота були чисті, а значить….

 Здавалося, в голові Ізабель на якусь мізерну мить зародилася якась думка, що випарувалася разом із чистотою листа, до якого торкнулася кулькова ручка, що поставила першу чорнильну крапку.

- Отже, ти звільнив цирковий потяг та його пасажирів. - Марта уважно розглядала Алекса. Для неї було ясно, що цей хлопець був не просто черговим нещасним, який потрапив у Місто, а був якоюсь значущою фігурою. Не дарма ж їм одразу зацікавилися слуги Хазяїна, якщо, не сам Тінь. Та й те, як швидко і легко йому вдалося все з цирковим поїздом…

- Давайте не будемо все звеличувати, тому що я, ніякий не герой. - Трейсер вирішив відразу розставити все на свої місця, щоб не було як з Провідником, який вбив у свою голову з його приводу, чорт знає що. – Мені, просто потрібно знайти всі ці предмети на карті, обміняти їх на мого друга Макса і разом з ним, залишити ваше Місто.

- Не все, так просто. – запевнила його Медіум. - Схоже, ти привернув увагу самого Хазяїна. І так просто, тобі не дадуть, покинути Місто. Навіть, якщо ти знайдеш усі артефакти, не факт, що твого друга звільнять.

- Це ми ще подивимося. - У гніві Алекс мимоволі поклав долоню на рукоятку засунутого за пояс кинджала, що не вислизнуло від Медіума і Мага, які уважно спостерігали за ним.

- Цей кинджал обмитий кров'ю темного? - Закривши блокнот, Ізабель дістала з сумки якесь каламутне скло і наблизилася з ним до хлопця.

 Тільки тепер трейсер звернув увагу на те, що на лезі, досі залишалася засохла кров.

- Мені довелося пригвоздити ногу Служителя до підлоги.

- Кров темного зробила цей кинджал повноцінним темним артефактом. - Невдоволено повідомила маг результат свого огляду трофейної зброї через Лінзу Темряви.

- Його ліхтар. - Чомусь тихо, нагадала магу Марта.

- Можна? - Ізабель простягла руку до ліхтаря, що висів на поясі хлопця.

- Так, будь ласка. - Відстебнувши від пояса ліхтар, Алекс простягнув його Медіуму, адже та перша виявила до нього інтерес. Але Марта, втиснувшись у крісло, злякано округлила очі.

- Не мені! Я відчуваю у ньому дуже сильну пітьму!

 Слова Медіума та її реакція на ліхтар здивували трейсера. Адже про яку темряву могло йтися, коли ліхтар давав світло!? Мабуть, у цієї Марти все перемішалося в голові… Це ж треба було, таке заявити!

- Здається, я знаю, що то за ліхтар. - Ізабель вистачило й кількох секунд уважного огляду ліхтаря, щоб прояснити все. – Це - Ловець Душ!

- Не може бути!? - Не повірила Медіум.

– Це, саме він. – підтвердила маг. – Тепер зрозуміло, як йому вдалося впоратися із цирковим потягом та його пасажирами. Він, їх, всіх упіймав за допомогою Ловця Душ!

- Нікого я, нікуди не впіймав! – обурився Алекс. - Примари просто розсипалися, коли я бив їх ліхтарем. А після того, як я поєднав його з намальованим ліхтарем...

- У цей момент, ти і перетягнув Ловця Душ із намальованої картинки у свій ліхтар. - Не давши йому закінчити, все пояснила Марта.

 Слова Медіуму змусили Алекса по-новому поглянути на свій ліхтар, який, як щойно з'ясувалося, був дуже сильним темним артефактом. Тепер зрозуміло, чому цей ліхтар був у списку артефактів, які йому слід було знайти для темних.