3. Газлайтинг та інші принади токсичних стосунків

На стадії знецінення починається газлайтинг.

Нагадаю для тих, хто вперше чує цей чудернацький термін, що газлайтинг - це найнебезпечніша маніпуляція. Небезпека в тому, що це - ЗАВЖДИ ПРИХОВАНА тактика, а це означає, що жертва ніколи не побачить її в дії. Точніше, побачить, але ніколи не повірить, що її партнер на таке здатний.

Ефект газлайтингу в тому, що жертва перестає довіряти собі і своїм почуттям, а найгірший варіант розвитку подій - серйозні проблеми з психікою, які, на жаль, можна розв'язати тільки медикаментозно.

У наведеному вище прикладі жертва успішно пройшла тестування і довела, що вона - ідеальний об'єкт газлайтингу: не чинить опору, не відстоює свою позицію, не захищає свої кордони, не вимагає пояснень, пробачень, подяк. Так - уперше в цій парі - було анонсовано те, що очікує на жертву. Як у кінотеатрі - перед початком сеансу показують трейлери майбутньої прем'єри. За трейлером завжди можна зрозуміти - підете ви на цей фільм, коли він вийде, чи ні. Так і тут - жертві, в принципі, дали можливість оцінити: чи хоче вона дивитися це кіно... Було анонсовано, що проблема - в її невмінні нормально підсмажити яєчню. І так буде завжди. "Ти завжди будеш джерелом наших проблем" - таку ідею маніпулятор акуратно і непомітно заклав у голову жертві.

Стадія знецінення починається з цього моменту. Якби тарілка з яєчнею опинилася на голові у маніпулятора, стадії знецінення не було б.

Розчарування маніпулятора з приводу її нездатності приготувати яєчню було точкою старту. У міру того, як ця пара проводить дедалі більше часу разом, розчарування множитимуться, вони немов би нашаровуватимуться на ось це ось найперше. Мине якийсь час, і він ненароком відпустить коментар з приводу її фігури, тоді вона запишеться в йога-студію або почне катувати себе дієтами. При цьому їй подобатиметься, що він про неї піклується - саме так вона пояснюватиме собі його коментарі. Ну, не зовсім собі, а своїм образам й обуренню, іноді - подругам і родичам, які дивуватимуться з приводу дивних витівок нового залицяльника. [Через якийсь час спілкування з ними буде обмежено].

Та хоч би як старалася жертва, як би не пнула пупа, вона завжди буде недотягувати... відставати. Якщо у жертви хороша робота, партнер знецінюватиме роботу, посаду, колектив, умови, а також заслуги жертви на цій роботі або в кар'єрі: «Як узагалі можна цим займатися?» / «Працювати з цими людьми?/ Працювати за такі гроші? / Як взагалі таке може подобатися?" Коментарі в такому дусі будуть прилітати з приводу друзів, зовнішності, одягу, смаків тощо - все це з метою тримати жертву в стані постійного прагнення до ідеалу. І до речі, до знайомства з маніпулятором у жертви, найімовірніше, не було ніякого ідеалу. Коли він виник? Так, ось якраз з того нещасливого ранку з яєчнею.

І весь цей словесний мотлох завжди підноситься маніпулятором як вияв добрих намірів.

Звідки взявся термін газлайтинг і що важливо в цій історії?

У 40-их роках минулого століття вийшов фільм «Газове світло» з Інгрід Бергман у головній ролі. Фільм отримав «Оскара», а в психології з'явився термін для визначення, мабуть, найпотужнішої зброї масового ураження, бо техніки газлайтингу з ВЕЛИКИМ УСПІХОМ використовуються рекламниками, політиками і ЗМІ.

Газлайтинг - це маніпуляція, за допомогою якої можна довести до психлікарні як одну людину, так і ввести цілий натовп у стан масового психозу. І біда в тому, що аб'юзеру, як правило, буде нічого пред'явити, тому що немає складу злочину, довести його злочинні наміри практично неможливо, а його дії майже завжди мають вигляд піклування і найліпшої турботи.

У фільмі відносини героїв розгортаються за типовим сценарієм токсичних стосунків: героїня, яку грає Інгрід Бергман, зустрічає чудового молодого чоловіка і закохується в нього; він гарний, з бездоганними манерами; романтичний період триває зовсім недовго - вони швидко одружуються і переїжджають жити до старовинного особняка в центрі Лондона.

Не буду спойлерити весь фільм, дуже рекомендую його подивитися як з погляду розуміння питання, так і просто як шедевр світового кіно... але згадаю важливу деталь, яка нам потім знадобиться: головний герой у минулому вчинив злочин, і дуже переживав, що кохана його рано чи пізно розкриє.

Щоб цього в жодному разі не допустити, він вирішує довести її до божевілля. Зрештою, хто повірить божевільній? Щоб переконати її в тому, що вона божеволіє, він таємно починає змінювати обстановку: зі стіни зникає картина, брошка пропадає з сумочки, а потім все виявляється в несподіваних місцях. Його улюблений прийом полягав у зміні освітлення - будинки тоді освітлювалися газовими лампами - і він то додавав, то зменшував яскравість освітлення.

Коли вона скаржилася йому на "дивні" речі, що відбуваються в будинку, він наполягає на тому, що нічого не відбувається - зі світлом усе гаразд, про картини вона вигадує, а брошку вона сама кудись сховала. Зрештою, вона розуміє, що в неї проблеми з пам'яттю, а реальність, яку вона бачить на власні очі - не існує. Усе те, що її оточує, живе якимось своїм самостійним життям, і врешті-решт вона приходить до висновку, що божеволіє.

Загалом, подивіться кіно. Раджу.