Той, хто стоїть у темряві

Розділ 8. Хрест зі змією

Аліса почала копати зранку.

Я відчував її метушню крізь нитку — шарудіння паперів, стукіт клавіш, дзвінки. Вона підняла на вуха старий міський архів. Знайшла адресу моєї колишньої квартири. Знайшла згадку про те, що після моєї смерті житло перейшло місту, і там ніхто не жив.

Увечері вона прийшла додому, сіла на підлогу і ввімкнула диктофон на телефоні.

— Артеме, — покликала вона в темряву. — Я знаю, що ти тут. Мені треба поговорити.

Я проявився в кутку. Сьогодні я відчував себе дивно — нитка смикалася, наче хтось тягнув її з іншого боку.

— Ти знайшла щось? — запитав я.

— Я знайшла твою адресу. І я знайшла дещо інше. — Вона підвела очі. — У новинах писали, що аварія сталася на трасі. Але я знайшла поліцейський звіт. Ти виїхав з дому за десять хвилин до аварії. І в тебе в крові не було алкоголю. Але... — вона зробила паузу. — Свідки казали, що ти виглядав наляканим. Ніби тікав від чогось.

Я завмер.

— Це правда? — запитала вона. — Ти від чогось тікав?

Я довго мовчав. Темрява навколо мене закрутилась, наче вирувала.

— Я зробив дурницю, — нарешті сказав я. Голос мій був глухим. — За місяць до смерті я почав відчувати, що мене щось переслідує. Не фізично — в думках. Я не міг спати. Мені здавалося, що хтось стоїть за спиною. Я пішов до однієї жінки, яка займалась... не знаю, магією чи що. Вона дала мені амулет.

— Амулет?

— Хрест зі змією. Вона сказала, що він захистить мене від зла. Але він зробив навпаки. — Я підійшов ближче. — Я почав бачити речі, яких не існує. Чути голоси. Я думав, що божеволію. А потім... сталася аварія. Я вважаю, що цей хрест був проклятий. Він прив'язав мене до цього світу.

Аліса дивилась на мене широко розплющеними очима.

— Де він зараз?

— У моїй старій квартирі. За шафою в спальні. Я сховав його там перед тим, як вибігти з дому. — Я відчув, як лють піднімається в мені. — Але тобі не можна туди йти. Це небезпечно.

— Я піду, — твердо сказала вона. — Якщо це те, що тримає тебе тут, я знайду його і знищу.

— Алісо...

— Ні, — вона підвелась. — Я не боюся. Я хочу, щоб ти був вільним.

Я дивився на неї. І розумів, що не можу її зупинити. Вона була вперта. І вона хотіла врятувати мене. Навіть якщо це означало втратити. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше