Розділ 12

- За мене? - Не тямуще подивилася на жіночку, взагалі не розуміючи чому мені щось має загрожувати. - А чому ти за мене переймаєшся?

- Варто, напевно, почати з того, що минулого року приблизно в такий самий час спонсори також завітали до нас в дитячий будинок та теж мали бажання допомогти. Те, що запропонував сьогодні Роберт, щоб обговорити з працівницею дитячого будинку, що і скільки потрібно, це вже не в новинку. Минулого року від даної компанії був Марат. 

- І я так розумію, що минулого року Римма ходила з цим Маратом на цю ділову зустріч? 

- Так, навіть більше тобі скажу - Марат бажав зі мною поспілкуватися, зі мною обговорити всі деталі, але на той момент я була зайнята і відправила замість себе Римму. Я вважала, що дівчині буде корисно якомога скоріше влитися в колектив. Вона тоді тільки починала мені допомагати з дітлахами. Не так, звичайно, як вийшло з тобою, що перший день і вже така відповідальна місія впала на твої плечі, але, можливо, місяці два чи три на той момент встигла пропрацювати Римма. Коротко кажучи, не довго.

- Але щось пішло не за планом? - Моя цікавість вже не могла тихенько сидіти собі в куточку, вона почала точити нігтики, в очікуванні чогось дуже цікавого. Цікавого і, судячи з усього, неприємного для мене, якщо спиратися на слова Лариси Анатоліївни. 

- На жаль, так, все пішло не за планом. Точніше Римма повернулася з гарними новинами після цієї зустрічі, ці спонсори влаштували нам ремонт в актовій залі, в якому сьогодні відбувалася вистава.

- Маю визнати, що ремонт вони й справді зробили якісний, - якщо враховувати той момент, що минув вже рік, а то й більше, то все виглядало ідеально. Таке враження, що тільки вчора робочі трудилися, щоб зробити все в найкращому вигляді, а сьогодні тільки здали в експлуатацію даний об'єкт.

- Так, вийшло чудово, та і взагалі дана компанія вже не один раз виручала нас то з якоюсь технікою для наших дітлахів, то з ремонтами, з різними ініціативами. Ось тільки після тої зустрічі між Риммою і Маратом, чоловік приїхав через декілька днів в дитячий будинок та порадив приглянутися до моєї підлеглої.

- В якому плані приглянутися? 

- В плані того, що дівчина не така проста, як хоче здатися на перший погляд. Я намагалася дізнатися, що Марат має на увазі та що сталося на тій їхній зустрічі, що чоловік приїхав з таким зауваженням, але він просто відповів, що варто простежити за Риммою. Що вона доволі таки специфічна дівчина.

- І ти приглянулася до неї? Помітила щось підозріле з її боку? - Якщо так, то не розумію, чому вона досі працює з дітьми. Якщо ні, то до чого ці слова Лари про те, що вона за мене переймається?

- Якби помітила, то Римми вже б тут давним-давно не було. - Ага, а ось і відповідь на моє німе питання надійшла. - В роботі вона проявляє себе з найкращого боку. Щодо цього немає ніяких претензій. Ось тільки ця її не здорова поведінка, коли з'являються спонсори... Минулого разу вона загорілася бажанням піти з Маратом, коли я запропонувала цю можливість, і на той момент мені здавалося, що дівчина просто щаслива допомогти дітлахам облаштувати комфортне проживання. Тільки от цього року ситуація знову повторилася. Адже ти помітила, як Римма активізувалася, як тільки я запропонувала Роберту її в плані переговорів для цієї зустрічі?

- Ну, так, це не реально було не помітити, - а ще я прекрасно відзначила, як вона засмутилася, коли Роберт відмовився від її кандидатури та обрав мене. Розпач і злість прекрасно читалися на її обличчі.

- Отож-то, я це теж помітила, а ще більше мене здивувало те, що буквально через двадцять хвилин після того, як ти поїхала, Римма пожалілася, що у неї сильно розболівся живіт і їй потрібно додому. Хоча, впевнена практично на сто відсотків, що це така її реакція на те, що вибір впав на тебе, а не на неї. Дівка просто показала характер та вирішила брикнути.

- Ти думаєш, що Римма таким чином хоче влаштувати собі особисте життя? Через ці зустрічі зі спонсорами знайти собі успішного чоловіка? - Здається, я намацала логічну нитку в розповіді Лари й почала за неї тягнути, і було аж надто цікаво, що на мене очікує в кінці цієї нитки. Який сюрприз прив'язаний до цієї нитки.

- Не знаю, Стасю, не можу точно сказати. Але попрошу остерігатися її та завжди бути напоготові. Якщо що, то я її відразу звільню, це навіть не обговорюється, та на цей час я не можу цього зробити. Банально немає причини задля цього. Римма відповідально ставиться до роботи, виконує її дуже якісно та доволі таки швидко. Головне, щоб за цією красивою обгорткою не приховувалася покрита плісенню цукерка. А найголовніше - боюся, щоб ця цукерка не стала тобі поперек горла.

Слова Лариси Анатоліївни засіли в моїй голові та не виходили звідти протягом пари годин після того, як відбулася ця розмова. Та, на щастя, було дві причини, по яких я змогла перемикнутися на справи нагальні й дещо забути про ці невтішні новини. В першу чергу поряд не було людини, яка й мала на мене зуб. Римма була відсутня протягом всього дня, а це означало, що як мінімум до завтра я її не побачу. А другою причиною, точніше таких причин було аж десять, стали дітлахи, котрі відвернули мене від думок про підлу колегу по роботі. Малі настільки були щирі, добрі та виховані, що я навіть не могла повірити в те, що ці дітлахи позбавлені батьківської опіки. Зазвичай, у дітей, які втрачають рідних у настільки маленькому віці, можуть виникати різні психологічні проблеми, але чи то я поки що цього не помітила за цей день поруч з ними, чи то Лара та її помічниці так добре старалися, що заслуговували на похвалу. Як мінімум. А по-хорошому таким людям потрібно пам'ятник ставити при житті. Вони вже проробили колосальну роботу та вклали свою душу в цих малих.

- Все ж таки я не помилилася в тобі, ти сьогодні чудово впоралася зі своїм завданням, - підсумувала мій робочий день Лариса Анатоліївна, коли ми втрьох, я, вона та Таїсія Миколаївна зібралися випити чаю та поспілкуватися. В той час, коли дітлахи вже бачили у своїх ліжечках прекрасні сни.