Розділ 6

Подумавши про обідню сутичку Ксені та Мирослави, чоловік нервово відкинув ручку вбік. Він сидів за столом у розкішний спальні. Це була найкраща кімната в особняку, проте Дем'ян заборонив комусь у ній жити. Тим більше відмовив Мирославі, що майже одразу занесла всі свої речі сюди. Знявши піджак із сорочкою, наче знімаючи тягар із плеч, він відкинув їх на крісло. Його тіло мокло під сильним струєм води в душі, і от-от він починав відходити від сьогоднішнього ранку. Однак у кімнату завітала ще одна людина, і спокій уже здавався далеким.

- Дем'яне? - гукнула дружина, проте відповіді не було.

Її увагу одразу ж привернули речі, покинуті біля столу. Зібравши їх, жінка викинула сорочку та піджак за двері.

- Софіє, ці речі треба в хімчистку.

- Гаразд, пані, водій якраз мав везти інші речі.

Кілька хвилин вона сиділа на кріслі, очікуючи чоловіка. Старалася обережно переглянути папери та фотографії у тумбі. Від прислуги вона давно знала, що це кімната, у якій колись жили Дем'ян і Ксеня.

- Що ти тут робиш? - незадоволено запитав чоловік, якого супроводжувала гаряча пара позаду. - І де мої речі?

Вона розчаровано посміхнулася:

- Я віддала у хімчистку. Це тебе не влаштовує?

- Хто тебе просив це робити? - гаркнув той.

- А чому тебе так це непокоїть? - вона підвелася. - Чи ти збирався вічно зберігати запах тої хвойди на своїй сорочці?

- Йди геть звідси!

- Ти досі кохаєш її?

- Ні.

- Тоді чому ти зберігаєш її фотографії у столі? - Мирослава різко відчинила шухляду і кинула знімки йому до ніг.

- Мирославо! - він підійшов ближче. - Вийди звідси! Я не повинен перед тобою звітувати!

- Повинен! Ти мій чоловік. Ти розумієш, як це нестерпно, коли людина, з якою ти в шлюбі зберігає фотографії колишньої?

- Я давно хочу розлучитися з тобою. Дай мені спокій.

- Що ти ще зберігаєш у цій кімнаті? - вона кинулися до туалетного столику, над яким висіло зеркало.

Дем’ян намагався стримати дружину, проте здаватися вона явно не мала наміру. Пошук доказу його кохання до іншої жінки майже миттєво опинився в руках Мирослави. Це був флакон із парфумами. Наполовину повний.

-Навіщо в цій кімнаті парфуми, якими користувалася Ксеня?

Чоловік нічого не пояснював, лише мовчки дивився на флакон парфумів. На мить в його уяві сплили спогади:

-Кохана, тут ще один ящик привезли, - мовив чоловік, - я сподіваюся, що цього будинку вистарчить на всі твої речі.

-Не знущайся. - посміхнулася жінка. - Я попереджала, що в мене багато речей. Я не займу всі шухляди. Там лишилося не багато речей.

-Мила, - він притягнув її до себе та завів чорний локон за її вушко, - якщо тобі буде потрібно, я збудую ще один будинок окремо для твоїх речей.

Вона усміхнулася та відвела погляд на коробки. Коли обернулася до Дем’яна, щоб дещо сказати, вона зустрілася з його чорними, як вугілля очима.

-Чому ти так дивишся на мене? - заінтриговано запитала Ксеня.

-Це справжня магія, що я зустрів тебе, - його очі блистіли.

-Невже я тобі не казала, що я чарівниця?

-Я це зрозумів з першої зустрічі.

У кімнаті роздався тріск: одна з коробок, що стояла на кріслі впала. Обличчя Ксені набуло схвильованого вигляду.

-Що таке? У коробці є щось скляне?

-Там мої улюблені парфуми. Я роблю їх на замовлення.

-Не хвилюйся, мила, я зараз гляну чи вони цілі.

Дем’ян підійшов до коробки та відкрив її.

-Ну що там? - запитала жінка.

-Мила, - чоловік сумними очима гянув на неї, а потім усміхнувся, - вони не розбилися.

Жінка з полегшенням вдихнула.

-Поможи мені з іншими коробками, будь ласка, - взявши флакон з парфумами, попросила та.

Дем’ян вернувся в таку не бажану реальність. Пред ним стояла не чорнява красуня, а біла стерва. Він готовий був віддати все, що має лиш би знову опинитися у цьому спогаді, і ніколи з нього не повертатися.

-Поклади ці парфуми на місце, Мирославо, і покинь кімнату.

-Ти тримаєш ці парфуми тут не просто так. Ти хочеш торкатися того, що торкалася її рука. Але я не поділяю твого бажання. Нехай все, чого торкалася Ксеня, згорить пекельним вогнем.

Мирослава кинула парфуми на підлогу. Вони тріснули, наповнюючи кімнау ароматом жасмину та троянди. Наступивши каблуком на залишки скла, жінка покинула кімнату.