Розділ 26

Тепер вони цілувалися довше. Заспокоєна його присутністю, закохана Еріка міцно обіймала хлопця, не бажаючи відриватися від таких бажаних для неї губ, навіть забувши, що поруч сидить абсолютно приголомшений брат.

— Мені доведеться змусити його це забути, — тихо вимовив Тріш, продовжуючи закохано дивитися на дівчину, а Ден відчув, що не може поворухнутися.

— Не треба, Блеквуди не підходять до нього! — запротестувала Еріка.

— Гаразд, я подумаю. Зараз є більш важливіші справи. Дене, залиш нас. Будь ласка, — не дивлячись на хлопця, кинув Тріш.

— Знаєте, ви... ви там усі... щось курите! Еріко? Як... це... — Ден не міг підібрати слів. Але коли він несподівано наштовхнувся на твердий погляд Тріша — одразу вибіг так і не договоривши.

— Коротше, до того, що я дізнався, поки мене не було додалося дещо ще. Поки не питай, добре? — заговорив Тріш, поспішно виймаючи телефон і булавку. — Сьогодні ввечері ми з тобою про все поговоримо, обіцяю. А тепер я повинен робити вигляд, що підкоряюся Тайгеру, — з цими словами Тріш набрав номер старшого кузена, уважно вислухавши його вказівки.

— Вибач, — прошепотів Тріш, благально глянувши на Еріку, уколовши її булавкою спочатку в ліве плече, а потім в праве зап’ястя. Еріка обурено скрикнула. А Тріш, щось швидко сказавши Тайгеру енекською, засунув слухавку до кишені, і схопив дівчину на руки.

— Тріш... — напружено вимовила Еріка, вже панічно боячись того, чого не розуміє. — Що відбувається?

— Знаю, виглядає абсурдно. Але, схоже, я тебе виписую. Зараз ми поїдемо до маєтку Блеквудів, і Тайгер дасть пояснення. Довірся мені, все буде добре.

— Я так сумувала за тобою. Здається, минула ціла вічність, — видихнула вона, коротко поцілувавши його в губи. І тільки-но Тріш зібрався винести дівчину з палати, як дорогу їм перегородила медсестра:

— Куди це ви зібралися? Лікар повинен ще зробити перев'язку! Давай назад, хлопче, потерпи ще трохи! — скомандувала жінка, навіть не підозрюючи, що в наступної хвилини слухняно виконає все, що їй скаже цей хлопець. 

Тріш, швиденько торкнувшись її чола двома пальцями, промовив чітко й виразно, рівним владним тоном:

— Ви не будете мені заважати. Дівчина піде зі мною. Лікарю поясните, що за одужанням Еріки тепер стежитиме її батько. А Філіпу Мейсону ви скажете, що Еріка захотіла повернутися додому і що вона чекає на нього саме там. Через десять хвилин ви вийдете з цієї палати і вирушите по своїх справах!

Медсестра загальмовано кивнула. А у Еріки відвисла щелепа, спостерігаючи з боку, як спритно такий милий на вигляд хлопець маніпулює людьми, граючи зі своєю силою.

— Мені все-таки варто тебе боятися, — посміхнувшись, прошепотіла вона, коли він дбайливо усадив її на переднє сидіння своєї автівки.

— О, так! А як же, — багатозначно кинув Тріш, посміхнувшись своєю найбільш загадковою усмішкою. — Тобі варто боятися того, що я перестану стримувати свої почуття. Ти ж не знаєш всієї повноти, що ховається за моєю незворушністю.

— Тріш... я не хотіла... їх цілувати, але...

— Я знаю, соялан, не треба нічого казати, — Тріш до болю стиснув щелепи. — Ми з тобою тоді негласно відчули себе парою, відрікаючись від минулих зв'язків. Але справжній Еріці, яка чекала на мене, все ж таки стало шкода Зака. Правда? І я розумію чому, я ж не якийсь бовдур. Він мій брат, мені важче подвійно. Давай домовимося, що ти більше не будеш переді мною постійно виправдовуватися. Коли ти дізнаєшся причину своєї поведінки — ти зрозумієш чому.

— Вона серйозна?

— Дуже, — Тріш зміряв її уважним поглядом. — Тільки не бійся. І не здавайся. Тому що я здаватися не збираюся.

— Ти постійно, із самої нашої першої зустрічі дивишся на мене так, ніби розбираєш по молекулах, і кожна моя окрема частинка тягнеться до величезного магніту на ім'я Тріш Рокатау. Я поводжусь з тобою, як закохана кішка, і боюся, що саме я видам нашу таємницю.

— Будемо імпровізувати на ходу, — знизав плечима Тріш, рухом голови відкидаючи чубчик. Його очі щасливо усміхалися. І нехай десь там його душа стискалася від побоювань, але ж Еріка була поряд і вона боролася за свою любов до нього.

Не тільки Еріку, але й Тріша насторожило те, що біля маєтку Блеквудів зібралася мало не вся доросла чоловіча частина енекської громади, а це близько трьох десятків людей.

— З якого приводу збори? — здавленим голосом запитала Еріка, не поспішаючи вибиратися з машини.

— У мене поки тільки припущення, — прошепотів Тріш, беручи її на руки. — Гей, все нормально, тебе тут ніхто не образить. Обіцяю.

«Дещо коїться, вже від самого ранку зі мною щось не те», — промайнуло у неї в думках. – «Я не можу володіти собою, відчуваю дивні чужі мені емоції. Я немов роздвоююся і перебуваю в двох місцях одночасно. І чому мене починає трусити, коли я дивлюся на Тайгера?»

— Тріш, придержи дівчину, — Тайгер вийшов і повернувся обличчям до присутніх. — Заку, йди-но сюди, — наказовим тоном кинув він братові. — Хочу звернути вашу увагу, енеки, на один доведений, але несприятливий факт. Виявляється, рідко, але все ж таки трапляються побічні наслідки після проведеного ритуалу становлення. Подивіться всі ось на цю парочку! — спочатку Тай показав рукою на Еріку, потім на Зака. — Заздалегідь прошу вибачення у міс Грінсвіль, але так треба для наочності! — І він раптом різко смикнув за волосся Зака, який стояв поруч із ним. А Еріка скрикнула в ту саму секунду, відчувши на собі цей неприємний біль. Потім вивернувши братові руку, Тайгер з силою викрутив її йому за спину, і Еріка абсолютно нічого не розуміючи, знову скрикнула від болю в плечі, хитнулася і сперлася на Тріша.

— Ну, це можна продовжувати нескінченно, — промовив Тай, несподівано відвісивши Заку дзвінкого ляпаса, а Еріка в свою чергу схопилася за праву щоку, обурено і розгублено глянувши на Тайгера.

— І на завершення, — Тайгер повернувся до дівчини, яка з жахом від нього відсахнулася. — Ні, Еріко, заради бога, тебе я бити не буду. Хоча все це і міг би відчути на собі Зак, але рука не підніметься, — з насмішкою промовив він, постійно вкладаючи в свій тон якусь двозначність. Тай просто торкнувся її двома пальцями і, миттєво відключившись, Еріка повисла на руках у Тріша. Але разом з нею впав і Зак. Коли Еріка знову прийшла до тями, вона почула, як пробурчав хтось із старших: