Поки зі сцени Грінсвіль розважала якась рок група, місцеві мешканці робили свій вибір, кидаючи голоси в підготовлені урни. На цю процедуру виділили всього лише пів години. І за цей час Мона майже обгризла собі всі нігті, Грейс намотала кілометрів п'ять мелькаючи в усіх перед очима, а Дана Андерс базікала по телефону зі своєю матусею, ниючи в слухавку про те, як їй хочеться перемогти. Зціпивши зуби, Еріка слухала музику, мріючи скоріше вирватися з цього замкнутого істерикою простору.
— Третє місце, — урочисто оголосив мер після обробки голосів, — завоювала Кенді Бенінг! Друга віце міс — Дана Андерс! — ім'я своєї дочки він оголосив особливо голосно і з придихом, але Дана все одно вийшла невдоволено підібгавши губи навіть не глянувши на свого татка.
— І нарешті… переможницею нашого конкурсу «Міс Грінсвіль» в цьому році стає — Еріка Мейсон!
Почувши своє ім'я… Еріка остовпіла, не вірячи своїм вухам. Піднявшись на сцену, вона чомусь не могла вгамувати свого скаженого серцебиття, ніяково посміхаючись, приймаючи вітання мера, який перекинув їй через плече стрічку і надів на голову витончену корону, а його помічниця вручила їй величезний букет квітів і маленьку коробочку із золотим ключем від міста. І все це знову під оплески глядачів, які чекали від нової королеви якихось слів.
— А-а-а... я не очікувала, — промовила Еріка. — Ні, звісно, я старалася, але не думала, що «міс Грінсвіль» стану саме я. Дякую вам, дякую дівчатам, всі були гідні. Тепер через вас мені доведеться запам'ятати цей день на все життя, — глядачі розсміялися разом із нею, поки мер не взяв її за руку, відібравши мікрофон.
— А тепер, — почав він. — Традиційно «проданий танець» з королевою цього балу. Гроші, як завжди, підуть на благодійність. Починаю аукціон! Хлопці не скупіться! Хто хоче першим станцювати з нашою «міс Грінсвіль»? Номінальна ціна: п'ятсот доларів!
Еріка насупилася. Бути виставленим лотом якось не дуже хотілося, а мер з азартом вказував то на одного, то на іншого хлопця, котрі піднімали ціну. І ось коли мер вхопився за ціну, яка вже злетіла до трьох тисяч і майже сказав «продано», руку раптом підняв Зак, прокричавши:
— Десять тисяч доларів і без торгу, містере Андерс!
Але мер, дотримуючись традиції аукціону, все одно випалив на одному диханні:
— Десять тисяч раз! Десять тисяч два! Десять тисяч три! Перший танець проданий Заку Блеквуду!
Тільки ось на сцену, залишивши Зака стояти внизу з похмурою і перекошеною від люті фізіономією, піднявся Тайгер з притаманною йому нахабною посмішкою.
— Мій брат Зак радий пожертвувати місту таку суму, але сам він танцювати не зможе — жахливий біль в нозі. На жаль. Тому з нашої «міс Грінсвіль» станцюю я, — слово «на жаль» він особливо виділив, беручи Еріку за руку, яку вона з силою намагалася вирвати.
— Я не хочу з тобою танцювати! — шипіла вона, коли він вів її вниз. — Що тобі вартує дозволити брату станцювати всього лише один танець, нелюде?
— Тому що він вже своє отримав, навіть більше, ніж я збирався йому дозволити! — уїдливо кинув Тайгер.
— Чому ти такий нестерпний паскудник? — блиснула очима Еріка, невдоволено помічаючи, що музика вже заграла.
— Ну, ось такий я оригінальний чувак, а ще я непогано танцюю, — знову пожартував Тай, обіймаючи її однією рукою за талію. — І не виривайся, міс Грінсвіль, на тобі немає охоронного браслета і я можу легко змусити тебе виконати будь-яку мою забаганку, — багатозначно промовив він, спостерігаючи із задоволеною посмішкою, як вона злиться. Насупившись, Еріка здалася, поклавши одну руку йому на плече. Це був повільний танець, під красиву романтичну баладу, але Еріка не дивилася на свого партнера, вже подумки проклинаючи цей вечір.
— Розслабся і посміхнися, — прошепотів Тайгер, торкнувшись губами її вуха. — Таке враження, що я танцюю з колодою. Еріко! — знову звернувся до неї Тай, а вона намагалася зрозуміти, чому він навмисно торкається до неї своїми губами, і що таке коїться у неї в грудях?! У неї немов забилося два серця, які розрізнено калатали, змушуючи її задихатися, в голові періодично все провалювалося, а перед очима темніло.
— Еріко, подивися на мене! — Тайгер притиснув її до себе ще сильніше, і їй здалося, що вона втрачає свідомість.
— Не можу, — ледве вимовила вона. — Що коїться? Що ти зі мною робиш, чаклуне?
— Щось відбувається, але я тут ні до чого. Гадки не маю, що це. В мене ніби вливають розпечену лаву, — в свою чергу розгублено прошепотів Тайгер. — А зараз я змушу тебе подивитися на мене! — І Еріка дійсно мимоволі підняла голову, зустрівшись з ним поглядом. Все сталося одночасно: ноги підкосилися, голова пішла обертом, дихати стало просто неможливо, долоні спітніли і Еріку охопив справжнісінькій жах.
— Що ти відчуваєш? — почула вона його голос немов у тумані.
— Напевно... що мені хочеться сконати просто тут і зараз. А ти? — і якби не руки Тайгера, вона б точно впала.
— Ох, краще тобі не знати, що відчуваю я. Сам не уявляв, що можу таке бажати. Дідько, що ж це за омана?!
— Тоді відвали від мене, Таю! Я дуже тебе прошу, нехай це припиниться! — з останніх сил вимовила Еріка, і в цей момент музика стихла. Тайгер відпустив дівчину, і разом з цим зникла і ця незрозуміла очманілість.
Але мер немов знущаючись, знову звернув на неї увагу глядачів — і Еріка зрозуміла, що це її прокляття на сьогоднішній вечір.
— Давайте подивимося, чи є серед присутніх чоловік або хлопець, якому наша королева віддала б своє серце! Еріко Мейсон, запрошуй на танець, у тебе є можливість зізнатися в коханні чи комусь подарувати свою любов!
Еріка пошкодувала, що у неї немає чаклунського дару навіювання, бо перше, щоб вона зробила — це змусила б мера битися головою об стіну! Та коли вона побачила батька, Еріка мало не підстрибом кинулася до нього, повиснувши в того на шиї, тим самим запрошуючи його на цей оголошений танець і тим самим ставлячи остаточну крапку у багаторічній війні з рідним батьком.
#2128 в Любовні романи
#511 в Любовне фентезі
#544 в Фентезі
#111 в Міське фентезі
любовний трикутник_випробування почуттів, герої з характером, пристрасть_магія_любов
Відредаговано: 31.10.2024