Розділ 17

Еріка вискочила з машини як ошпарена, як тільки Зак зупинився, навіть не попрощавшись із ним. Її неабияк розлютили слова Зака, як і його байдужість та егоїзм. Зараз вона злилася на Блеквудів, дуже злилася! Але й Даніеля їй зараз бачити теж не хотілося! Тому що його вчинок вона теж відмовлялася розуміти, хоча нещодавно вона сама, своїми руками, запустила в Зака важким мікроскопом. Але в одному випадку дівчина бачила лише дурний спалах своїх емоцій, а в тому, що утнув її брат — спробу навмисного вбивства.

І на здивований погляд батька, Еріка прокричала, даючи вихід вируючому обуренню:

— Твій син ідіот розлютив Блеквудів і вони зняли якесь там закляття, за яке твоя дружина Сара заплатила своїм життям. І тепер його хвороба повернеться! Своїми дебільними принципами він наплював на інших і сам поклав себе у труну!

— Ну і нехай! — огризнувся позаду неї Ден, покосившись на зблідлого батька. — Ти ж тепер будеш з Блеквудом, і сумувати за мною у тебе просто не залишиться часу! Тож не парся, сестричко! Забудь! Це моє життя, що хочу — те й роблю! Ти ж робиш, що хочеш?! Та пішло воно все!

 По черзі вони грюкнули дверима, зачинившись у своїх кімнатах, а Філ немов приголомшений так і залишився стояти посеред вітальні, не бажаючи вірити в почуте.

Зак дзвонив і дзвонив, починаючи з ранку. Зрештою, їй це набридло і вона відключила телефон. Еріка навіть зітхнула з полегшенням, коли усвідомила, що у коледжі його теж не буде. Вона ще кипіла з приводу всього того, що сталося вчора, відчуваючи, що їй необхідно перевести дух і подумати, як впоратися з виниклими проблемами. Занадто незвичним було те, що хлопець з яким ти начебто зустрічаєшся — з роду чаклунів. Важко було сприймати те, що твій брат починає згасати від смертельної хвороби. Нестерпно було навіть бачити спохмурніле обличчя батька. 

В одну мить у її житті просто взяло і зникло місця для радості. 

До всього іншого, на її електронну скриньку посипалися образливі і загрозливі повідомлення, тому довелося відключити ще й комп'ютер. Як на зло, навіть поговорити не було з ким. 

Ден вперто ігнорував її, оголосивши мовчазний бойкот. А батькові вона поки що не знала, що казати. Друзі Дена відвернулися від неї всі разом після винесеного Блеквудами вироку. Так сталося, що тепер вона залишилася наодинці зі своїми думками. Але не самотність зараз лякала Еріку. Вона мучилась через те, що не бачила виходу, вона не знала що робити, а повернутися до первинного плану і втекти з Грінсвіля — вже було неможливо. 

За такий короткий проміжок часу дівчина багато до чого прив'язалася і, схоже, це несподівано стало її життям. Та й хіба можна було забути все, що тут сталося? Глибоко в душі Еріка все ж таки не полишала надії умовити кого-небудь з Блеквудів допомогти Даніелю.

— Гей, мала, пригальмуй трохи! — несподівано її безцеремонно схопили за руку. І Еріка ніс до носа зіткнулася з похмурим Ембером, одним з кузенів Зака. — Ти в курсі, що своїми примхами тільки нагнітаєш обстановку?

— Про що це ти? — здивовано пробурмотіла вона.

— Зак просив передати, щоб ти негайно увімкнула телефон і взяла слухавку! — відповів Ембер. — І моя тобі порада — зроби це зараз же! Інакше, якщо у Зака зірве дах — він порушить наказ Тайгера і через тебе постраждає ще серйозніше! А я не хочу, щоб мій брат сидів в «кайданах» ще невідомо скільки!

— Відпусти! — вирвалася Еріка, невдоволено насупившись. — І не треба мене тут лякати! Я сама вирішу, коли і що включати!

— Та я не залякую, — прошипів Ембер. — Я поки що тільки пропоную по-хорошому!

— Послухай, брате. На мою думку, ти почав не з того кінця, — підходячи до них, рівним голосом промовив Тріш. — Дозволь я сам поговорю з дівчиною. Пробач його, Еріко. У нашого Ембера просто проблеми з протилежною статтю, ось він і злиться на весь світ, — Тріш з посмішкою в очах м'яко взяв її під руку, в той час як Ембер, скривившись, закотив очі, зникаючи за дверима. — Ти не проти ... прогуляти заняття? — пустотлива усмішка Тріша змусила її теж посміхнутися.

— Я просто патологічно обожнюю робити дурниці, — відповіла Еріка.

Вони сіли прямо на столик в спорожнілому дворі старого коледжу, поставивши ноги на лавку.

— Еріко, — знову мило посміхнувся їй Тріш, в той же час дивлячись на неї проникливим та багатозначним поглядом. — Ось яка штука виходить. Ні для кого вже не секрет, що Зак запав на тебе, а з його запальним і нестримним норовом — це вже ціла проблема. Зараз йому нелегко, це все одно що вільний вітер посадити на ланцюг. І єдиний його порятунок щоб не зірватися — це ти. Ну, в даному випадку, спілкування з тобою. Ти створюєш враження чарівної та розумної дівчини, тож я можу сподіватися, що ми з тобою зрозуміли один одного?

— Розумної? — з іронією посміхнулася вона. — А дехто вважає, що зв'язатися з Блеквудом — це зовсім не показник розуму, а швидше ідіотизму.

— Вони помиляються, повір мені, — кинув їй Тріш, хитро підморгнувши. Але потім його обличчя стало серйозним, навіть стурбованим. — Ти дуже засмучена через Дена. Але звинувачувати в цьому всіх Блеквудів неправильно.

— Ти кожен раз заглядаєш в мої думки, торкаючись мене? — зустрівшись з ним очима, Еріка вже не відводила погляду. — Можливо, ти тоді скажеш мені, що правильно і як йому допомогти? А якби твій брат помирав, ти хіба зміг би спокійно сидіти і не хвилюватися?

— Енеки вірять, що доля кожного чітко визначена. Інша справа, коли долю можна ненадовго обдурити, граючи з нею в хованки, але неминуче наздожене тебе в будь-якому випадку. Магія може врятувати Дена, але вона лише перенесе його рок на когось іншого, хто погодиться його прийняти. Хвороба твого брата — це випробування для вашої родини. Все, що змушує нас страждати, намагається дати нам лише черговий урок.

— Ти хочеш сказати, що потрібно змиритися і чекати смерті?

— Ні, — Тріш нетерпляче похитав головою, а Еріка, щоб краще бачити вираз його очей, раптом взяла і рвучко прибрала рукою вбік довгий чуб з його обличчя. Тріш завмер, здивовано піднявши брови.