Розділ 11

— Привіт, Заку! Досі злишся? Сам розумієш, Гектор заборонив битися з місцевими, — зачепив його один зі старших кузенів, відволікаючись від розмови з Тайгером. — Чув, мій брат Ембер вже готовий до становлення в цій фазі?

— Ембер завжди марив цим, починаючи з мокрих штанів. Я тебе вітаю, Фаді, — буркнув Зак і непередбачувано для братів щосили вдарив Тайгера в обличчя. Відповідна реакція Тая була миттєвою! Перелетівши через огорожу, відкинутий поглядом брата, Зак тріснувся об дерево! Але одразу швидко схопившись на ноги, гнівно процідив:

— Якщо я й пройду становлення, то тільки заради того, щоб зрівнятися з тобою силою! Якого біса ти до неї поліз?! Попереджаю, не біси мене, інакше я не подивлюся на те, що ти мій старший брат! Тримайся від Еріки подалі!

— Хочу сказати тобі те ж саме, шмаркачу! Залиш дівчину у спокої! — огризнувся Тай. — Моє чуття підказує, що дружба з нею зруйнує наше життя!

— Засунь своє чуття сам знаєш куди! У мене інше передчуття і я не дозволю будь-кому з вас втручатися!

***

Останній вихідний перед початком нового тижня було вирішено провести «без гальм»! Це була закрита вечірка у Алекса, тому присутність Блеквудів там не очікувалася ні в якому разі. Пронозливий Алекс примудрився десь дістати цілий ящик випивки, до якої хлопці добряче приклалися, і вечірка поступово переросла в розгульний студентський дебош. Куди пильні сусіди через деякий час викликали поліцію. І як результат, шериф Пол Крамер всіх нетверезих розбишак закрив до ранку у ділянці, відпустивши по домівках лише деяких дівчат. У тому числі і Еріку, бо в неї просто не вийшло напитися.

— От дідько, потрібно було хоча б прикинутися п'яною. Що я тепер робитиму, — жалібно пробурмотіла Еріка собі під ніс, самотньо стоячи вночі на слабо освітленій вулиці. — Повна хрінь.

І постоявши трохи нервово тупаючи ногою, вона все-таки вперто вирішила йти пішки, зваживши всі аргументи. Тому що: а) шериф забрав у неї ключі від машини Дена; б) батько був на нічному чергуванні у лікарні; в) грошей у неї з собою не виявилося.

— Гей, красуне, не сумно самій? — хамський голос з вульгарними нотками належав незнайомцеві з машини, яка повільно котилася повз.

— Відвали! — вона постаралася відповісти зухвало, але від страху, який навалився нізвідки, вийшло якось невпевнено. Авто загальмувало і всі чотири дверцята одночасно відчинилися. Еріка сіпнулася бігти, як раптом з-за повороту, на величезній швидкості вилетів чорний позашляховик і, не зменшуючи ходу, протаранив це авто своєю потужною передньою решіткою, відкинувши його разом з пасажирами на кілька метрів. Після чого, не глушачи двигуна, передні дверцята джипа відчинилися і звідти прокричав зібраний і впевнений голос Зака:

— Без варіантів! Залазь!

Вона б і не подумала відпиратися в даній ситуації. Коли чоловіки з пом'ятого авто прийшли до тями, кидаючись прокляттями, від джипа вже не залишилося й сліду.

— Яка дурість шлятися вночі! Просто слів немає! Дівчинці з великого міста захотілося гострих вражень? Невже компанія підозрілих мисливців це те, що тобі потрібно, га?! — сердито випалив Зак.

— Заку, стули пельку, мені й безе тебе кепсько, — застогнала Еріка, підтягуючи до себе коліна.

— Оце вже ні! Ви мене вислухаєте, міс кураж! Так, мій рід використовує іншу силу! Так, я можу приймати іншу форму! Так, Блеквуди інші, ми пов'язані з чаклунством і можемо навіяти людині що завгодно! Але, по-перше, від цього є захист, я сам зроблю тобі амулет. По-друге, щоб навіяти потрібно багато сил і робиться це або в особливому місці, або витягується сила з кровних уз. Просто подумай сама, якби ми могли навіювати всім підряд — тоді б вже все місто танцював під нашу дудку, включаючи твого братика! Але ж це не відбувається. І я обов'язково розповів би тобі про все, але пізніше. І якщо я не такий як усі, це ще не означає, що я тварюка! І ще — ніколи більше не смій піднімати на мене руку!

— Але навіщо ти мені зараз все це говориш? Я все одно не хочу мати з тобою нічого спільного, — скривившись, стомлено промовила Еріка. — Чого ти так прив'язався до мене? Мою пораду про дівчину ти сприйняв занадто буквально. Наші стосунки неможливі, Заку! Дякую що допоміг, відвези мене додому і на цьому крапка.

— Порозважалися та й годі? Можливо, це було б так, якби я не був тим, ким я є, — спокійніше і навіть з сумом відповів Зак, зітхнувши. Він несподівано доторкнувся до її чола і Еріку одразу зморив сон.

— Я... відвезу тебе ... додому, — прошепотів хлопець, повертаючи до маєтку Блеквудів.

Застогнавши і насилу піднявши гудучу після вечірки голову, Еріка розплющила сонні очі… Одразу підскочивши на ліжку, злякано озираючись.

— Це всього лише мій барліг, — пролунав спокійний голос Зака десь поруч. — Звісно, я не дуже люблю прибиратися, але не таке вже й жахіття, яке зараз написане у тебе на обличчі, — промовив він, повертаючись до кімнати.

— Ти... ти... притягнув мене... до себе?! — чи то сторопіло, чи то обурено кинула вона. — Чому я не пам'ятаю, як опинилася тут?

— Пити треба менше, — посміхнувся Зак. — Сама ж сказала, відвези мене додому, а я як раз туди і прямував. А потім я вирішив, що тобі час спатоньки і весь залишок ночі ти мирно сопіла у мене в ліжку.

— Не треба включати дурника! Я питаю, навіщо ти привіз мене до маєтку Блеквудів?! — розпсихувавшись, прокричала Еріка.

— А от верещати тут не варто. Розбудиш всіх цих воронів та псів, — жартома промовив Зак, відчуваючи себе абсолютно задоволеним собою. — Допомогти з головним болем? — він підійшов до Еріки ближче, але дівчина зробила попереджувальний жест.

— Не смій більше торкатися мене! Ти сказав, що для цього потрібні сили, а сам просто в нахабну відключив мене!

— Але нічого ж не навіював. Ну, взяв трохи сили у Тайгера, він на це якраз заслужив. Я зробив як краще, Еріко. Бо якщо ти пам'ятаєш нашу розмову, то здається, я сказав тобі, що це я буду вирішувати бути нам разом чи не бути. А я відчуваю, що наше майбутнє пов'язане, і ти все одно будеш моєю дівчиною. Я не відпущу тебе.