Інквезитор

У темряві осіннього вечора, коли листя падало з дерев, а повітря наповнювалося ароматом гарбузів та прянощів, Джейк стояв на порозі свого старого будинку. Він був Хранителем, і його обов'язком було захищати світ від темряви, яка завжди намагалася проникнути у наш світ. Цього Хелловін його обов'язки стали ще більш серйозними, адже він відчував, що щось зловісне насувається.

Роксі, його нова напарниця, стояла трохи осторонь, спостерігаючи за ним з недовірою. Вона була надійною, але щось у її поведінці змушувало Джейка відчувати, що вона тримається на відстані. Її очі, хоч і сповнені рішучості, часом зраджували страх. Джейк знав, що Роксі не звикла до його світу, світу, де кожен звук міг бути передвісником небезпеки.

Тим часом в сусідньому будинку, Ейла і її брат Дерек готувалися до святкування. Вони обрали костюми вампірів, і Ейла, з її довгими чорними волоссям і блідим обличчям, виглядала особливо переконливо. Дерек, одягнений у класичний вампірський костюм, сміявся, намагаючись підняти настрій сестрі. Але в глибині душі Ейла відчувала щось дивне. Вона знала, що Хеллоуїн — це не просто свято, і що в повітрі витав страх.

Коли вони вирушили до парку, де планували зустрітися з друзями, Ейла відчула холодний подих вітру, який пронісся повз. У парку, під мерехтливими вогнями ліхтарів, вони натрапили на щось жахливе. Привид Інквізитора, з похмурим обличчям та очима, що палали ненавистю, з'явився перед ними. Його присутність була настільки потужною, що повітря стало важким, а серце Ейли забилося частіше.

--Ви не втікаєте від мене,— промовив привид, його голос звучав, як відлуння з минулого. "Ваші душі належать мені.Ейла і Дерек, охоплені жахом, кинулися бігти, але привид уже встиг залишити свій слід у їхніх душах. Вони не знали, що слова Інквізитора не були просто погрозами, а загадковими заклинаннями, які обіцяли небезпеку.

Тим часом Джейк отримав повідомлення від Ейли.

---Джейк, Інквізитор повернувся. Він тут, у парку. Допоможіть! Серце Джейка завмерло. Він знав, що Інквізитор — це не просто легенда, а істота, яка могла завдати великої шкоди.

--Ми повинні йти,— сказав Джейк Роксі, його голос був спокійним, але всередині він відчував, як страх і тривога переплітаються. Вони вирушили в парк, де вже зібралися інші молоді люди, святкуючи Хеллоуїн, не підозрюючи про небезпеку, яка їх оточувала.

В парку Джейк і Роксі знайшли Ейлу і Дерека, які все ще були в шоці від зустрічі з привидом. "Він тут, — прошепотіла Ейла, її голос тремтів. "Ми повинні щось зробити."Можливо, є спосіб його зупинити,  — сказав Джейк, намагаючись зберегти спокій.

---Я чув про старовинні книги, які можуть містити заклинання для боротьби з такими істотами."

Разом вони вирушили до бібліотеки, де зберігалися старі томи магії та історії. Вони переглядали сторінки, поки не натрапили на одну книгу, яка привернула їхню увагу. На обкладинці були написані давні символи, які, як здавалося, вібрували в повітрі.

--Це те, що нам потрібно, — сказав Джейк, відкриваючи книгу. Вона була заповнена заклинаннями, ритуалами та історіями про боротьбу з темрявою. Але одне заклинання особливо привернуло їхню увагу. Воно обіцяло захист від злих духів.

---Мені потрібно знати більше, — промовила Ейла. Вона завжди відчувала, що має особливі здібності, і тепер, коли її брат і Джейк покладали на неї сподівання, вона вирішила, що настав час розкрити свої таємниці.

--Я можу допомогти вам створити захисний амулет, — сказала вона, її очі засяяли рішучістю. "Це може бути нашим єдиним шансом.Вони працювали всю ніч, з'єднуючи магію та матерію. Коли перші промені ранкового сонця прокрадалися крізь вікна бібліотеки, амулет був готовий. Він світився м'яким світлом, і Джейк відчував, що це може стати їхнім рятівним колом у боротьбі зі злом.

---Ми повинні бути готові,— сказав Джейк, тримаючи амулет у руках. "Інквізитор не зупиниться, поки не отримає те, що хоче.Вони знали, що зіткнення з Інквізитором неминуче. Всі ці години підготовки, всі заклинання і магія — все це вело їх до вирішального моменту. Джейк, Роксі, Ейла і Дерек були готові до боротьби, але в їхніх серцях жила тривога. Чи зможуть вони вистояти проти темряви, яка загрожувала їхньому світу?

Сонце підійматися над горизонтом, розсипаючи свої промені по місту, яке ще не прокинулося. Але для Джейка, Роксі, Ейли та Дерека цей радісний ранок не приносив відчуття спокою. Вони знали, що на них чекає небезпечне зіткнення з Інквізитором, і кожна секунда наближала їх до моменту істини.

Джейк зібрав свої думки, намагаючись зосередитися на тому, що їм потрібно зробити. "Ми повинні зустрітися з Інквізитором в парку, де він з'явився вперше, — сказав він, дивлячись на своїх товаришів. "Це місце має особливу силу, і саме там ми зможемо використати наш амулет."

Роксі кивнула, але Джейк помітив, як її руки тремтять

---. Ти в порядку? — запитав він, намагаючись підтримати її. Вона глибоко вдихнула і, здавалося, намагалася зібратися з думками.

----Так, просто... я ніколи не стикалася з чимось подібним, — відповіла вона, її голос звучав невпевнено. ---Але я готова. Ейла і Дерек стояли поруч, і брат, намагаючись підбадьорити сестру, з усмішкою додав: "Ми вампіри! Ми не можемо боятися привидів!" Але навіть його слова не змогли приховати тривогу, що витала в повітрі.Вони вирушили в парк, де вже зібралися святкувальники Хелловін. Люди сміялися, фотографувалися в костюмах, не підозрюючи про небезпеку, яка наближалася. Джейк, Роксі, Ейла і Дерек йшли, немов у тумані, їхні думки були зайняті лише одним — як зупинити Інквізитора. Коли вони дійшли до центру парку, повітря стало важким, і радість святкування зникла. Відчуття страху охопило їх, немов невидима рука стискала їхні серця. Джейк згадав слова Ейли про те, що Інквізитор не просто привид, а істота з темряви, що пожирає душі.--Ми повинні бути готові до всього, — сказав Джейк, витягуючи амулет з кишені. Його світло стало яскравішим, коли він тримав його в руках.