Глава 6
Для Роксі стало сюрпризом коли зупинив машину біля школи
— Е.. Дін, а ми хіба не йдемо на базу тренуватися
— Тренуватися ми будемо, але у вихідний .Я розмовляв з твоїми батьками та ми прийшли висновку що для тебе буде гарним опитом піти справжню школу і спілкуватися з однолітками річ утому, що все життя Роксі провела дома на домашньому навчанні та просто не знала як спілкуватися з однолітками. У неї завжди були тільки книги та магія, і вона ніколи не мала справжніх друзів. Це був новий виклик для неї, і вона відчувала змішані емоції — страх, хвилювання і певну цікавість.
— Але, Дін, я... я не знаю, як це робити, — зізналася вона, її голос тремтів. — Я ніколи не ходила до школи, і я не впевнена, що зможу впоратися з цим.
— Там будуть Джейк і Ейла, а он і Ейла .Рудоволоса дівчина підійшла до них її обличчя розцвіло усмішкою.
— Привіт, Роксі! — весело привіталася Ейла, обіймаючи її. — Не хвилюйся. Я теж була новенькою в цій школі, і все вийшло чудово. Ми допоможемо тобі освоїтися. Дін кивнув, задоволений реакцією Ейли.
— Ти тут не одна, Роксі, — сказав він, його голос був сповнений підтримки. — Ти маєш друзів, які завжди будуть поруч і допоможуть у будь-якій ситуації. Роксі зітхнула, відчуваючи, як хвиля тривоги поступово відступає. Ейла взяла Роксі за руку і повила своїм подругам
— Нахвалюйся тобі не хто голову не відкусить .Роксі зітхнула ще раз, намагаючись зібратися з думками. Вона відчувала, як її серце б'ється швидше, але підтримка Ейли та Діна додавала їй впевненості. Вона знала, що це буде новий виклик, але також розуміла, що вчитися жити в реальному світі було важливою частиною її шляху до становлення справжньою хранителькою.
— Добре, — нарешті відповіла вона, її голос був трохи впевненішим. — Зробімо це. Ейла усміхнулася і повела її до входу в школу. Джейк, який стояв поруч, також підійшов ближче, готовий підтримати свою напарницю.
— Пам'ятай, що це лише перший крок, — сказав Джейк, його голос був спокійним і підтримуючим. — У тебе все вийде. І не забувай, що ми завжди поруч.
— Е Джейк це точно ти .Чі в тебе вселився демон .Пожартувала Роксі —Ти тільки борись ми с Ейлою его виженемо Джейк хмикнув, його обличчя розцвіло від усмішки. Він зрозумів, що Роксі намагається жартувати, щоб зняти напругу. Це було хорошим знаком, що вона починає приймати ситуацію з гумором.
— Обіцяю, що жодних демонів тут немає, — відповів він, підморгуючи. — Але якщо щось піде не так, я знаю, що можу покластися на тебе та Ейлу. Ейла засміялася, її очі блищали від сміху.
— Так, ми завжди готові до боротьби з демонами, — сказала вона, обіймаючи Роксі за плечі. — Але зараз зосередьмося на тому, щоб зробити цей день якомога кращим. Вони разом увійшли до школи, відчуваючи, як хвиля нових можливостей і викликів накриває їх. Роксі була налаштована рішуче. Вона знала, що цей день буде непростим, але вона також розуміла, що має чудових друзів, які завжди підтримають її. Перший урок пройшов без особливих подій. Роксі сиділа поруч з Ейлою, намагаючись не звертати увагу на цікаві погляди однокласників. Вона зосередилася на матеріалі, намагаючись зрозуміти, що викладає вчитель. На перерві вони разом пішли до шкільного кафетерію Ейла приставила її своїм подругам
— Роксі, це мої подруги, Ліза і Мая, — сказала Ейла, усміхаючись. — Дівчата, це Роксі. Вона новенька, і я сподіваюся, що ви допоможете їй освоїтися. Ліза і Мая привітно усміхнулися і махнули Роксі рукою.
— Привіт, Роксі! — сказала Ліза. — Ми раді, що ти приєдналась до нашої школи. Не хвилюйся, ми тут всі свої.Мая кивнула, підтверджуючи слова Лізи.
— Так, ми завжди готові допомогти новеньким, — додала вона. — Якщо у тебе будуть якісь питання або потрібна допомога, просто скажи. Роксі відчула, як її напруга поступово спадає. Вона знала, що початок у новій школі може бути важким, але підтримка Ейли та її подруг додавала їй впевненості.
— Дякую, дівчата, — сказала вона, намагаючись посміхнутися. — Це для мене новий досвід, але я готова до викликів. Ліза і Мая обмінялися усмішками та кивнули.
— Ми всі колись були новенькими, — сказала Ліза. — Тому ми розуміємо твої почуття. Але не хвилюйся, ти швидко освоїшся.Вони сіли за стіл і почали обговорювати різні шкільні новини та події. Роксі відчула, як хвиля тепла і підтримки накриває її. До них підійшов Джейк поцілувавши Ейлу в щоку він звернувся до дівчат
— Вибачте дівчата, але я украду у вас Ейлу директор сказав, щоб ми помогли йому з прикрашенням залу для осіннього балу пішли лисичко чім бистріше ми з цим закінчимо тим краще.І доречі забув залучений весь випускний клас .Так що дівчата чекаємо вас спортивній залі та хлопців залучіть
— Джейк може ти спробуєш ти капітан команди регбі та половина з хлопців з твоїй команді
— Та половина вже в спортзалі розставляє столи на нас декорацій будимо носити страшного при страшного підвалу він накинув капюшон худі та вдав привида Всі засміялися, а Джейк, підморгнувши, зник у натовпі. Ейла попрощалася з подругами та пішла за ним, залишаючи Роксі з Лізою та Маєю.
— Ну що ж, Роксі, — звернулася до неї Ліза, — схоже, ми теж будемо зайняті цим балом. Приєднаєшся до нас? Роксі кивнула, відчуваючи, як в ній зростає цікавість. Вона ніколи не була на шкільному балу, і ідея допомогти з його підготовкою здавалася їй надзвичайно захопливою.
— Звісно, — відповіла вона, намагаючись зберігати впевненість у голосі. — Це звучить цікаво. Мая усміхнулася і підбадьорливо поплескала Роксі по плечу.
— Чудово! Тоді підемо і подивимося, що нам потрібно зробити. Вони разом вирушили до спортивного залу, де вже кипіла робота. Учні розставляли столи, розвішували гірлянди та прикраси. Атмосфера була наповнена енергією та веселощами.
Підвал школи був дійсно моторошним місцем оскільки їх школа була стара так що не дивно що в ній траплялись дивні речі, але саме страшне місце це напевно був підвал молодші класи навіть підходить до нього боялись тільки старші класи наважувалися спускатися туди .