Проклята каритна

Повернення до реальності після казкових канікул на озері було нестерпно важким. Джейк і Ейла знали, що тепер на них чекає останній рік навчання і випускні екзамени. Це був час, коли потрібно було зосередитися на підготовці до дорослого життя, і Джейк відчував, що це буде нелегко. Джейк отримав підтвердження на місце в університеті, і це додавало йому впевненості. Він знав, що попереду багато роботи, але він був готовий до викликів. Ейла також отримала місце в університеті, і вони разом планували своє майбутнє. Для  Джеймса також означало   нічні навчання в з кузеном  причому так що не хто нічого не запідозрив.Обоє хлопців вирішили що будуть тренуватися в старому  закинутому  спортзалі тому, що тренуватися на базі це все одно що було б викрити себе перед дідом і Роксі. Старий спортзал, який давно ніхто не використовував, став ідеальним місцем для їхніх тренувань. Він був достатньо віддаленим і занедбаним, щоб ніхто не звернув на нього уваги.  Першої ночі, коли Джейк і Алекс вирушили до спортзалу, Джейк відчував легке хвилювання. Він знав, що це буде непросто, але він був рішуче налаштований підготувати свого кузена до майбутніх випробувань.

— Алекс, ти готовий? — запитав Джейк, коли вони підійшли до дверей спортзалу.

— Так, готовий, — відповів Алекс, його голос був сповнений рішучості. — Я хочу бути частиною цього світу, як ти, Джейк. Вони увійшли всередину, і Джейк запалив ліхтарик, освітлюючи старий спортзал. Пил і павутиння покривали все навколо, але це не зупиняло їх. Вони знали, що це місце стане їхнім прихистком для тренувань.

— Добре, — сказав Джейк, ставлячи ліхтарик на підлогу. — Почнемо з основ. Ти повинен навчитися контролювати свої сили та використовувати їх ефективно.Він почав пояснювати основні принципи магії та бойових мистецтв, показуючи Алексу різні техніки та  способи. Алекс уважно слухав і повторював за Джейком, намагаючись засвоїти кожен рух. Після тренування вони сиділи та розмовляли. Що Алексу було цікаво чому  Джейк хоче піти з поста охоронця   їх міста  і як сприймуть  охоронці Оксфорду що там заявиться ще одна пара  охоронців

— Алекс, справа не тільки в тому, щоб бути охоронець, — почав Джейк, витираючи піт з чола. — Це більше про відповідальність і баланс. Я хочу мати сім'ю, хочу мати нормальне життя. Бути охоронець — це постійна небезпека і стрес. Я не хочу, щоб мої майбутні діти росли в такій атмосфері. Алекс задумливо кивнув, розуміючи, що перед ним стоїть складний вибір. Він завжди захоплювався Джейком і його силою, але тепер бачив, що навіть найсильніші мають свої слабкі місця і прагнення.

— А що щодо Роксі? — запитав Алекс, його голос був сповнений цікавості. — Вона здається дуже рішучою, але чи зможе вона впоратися з таким тиском?Джейк зітхнув, його погляд став серйознішим.

— Роксі має потенціал, але їй треба навчитися працювати в команді. Вона повинна зрозуміти, що бути охоронець — це не тільки про силу, але і про розуміння і співпрацю. Сподіваюся, що з часом вона це зрозуміє. Алекс задумливо кивнув, його погляд був сповнений рішучості.

— Я готовий вчитися і допомагати, — сказав він, його голос був сповнений рішучості. — Я хочу бути частиною цього світу і робити все можливе, щоб захищати наше місто. Джейк усміхнувся, відчуваючи гордість за свого кузена.

— Ти маєш правильний настрій, Алекс, — сказав він. — І я впевнений, що ти станеш чудовим охоронець. Але пам'ятай, що це не тільки про силу, але і про розуміння і співпрацю.Вони продовжили тренування, відчуваючи, як їхні зв'язки стають міцнішими. Джейк знав, що попереду буде багато викликів, але він був готовий до них, маючи поруч таких надійних союзників, як Алекс і Ейла. Роксі зовсім не розуміла навіщо охоронцям ходити в школу  вона вважала це пустою тратою часу.

— Робота охоронця тебе не прогодує ботанку тому, що нам не платять.Пробурчав Джейк утикаючись  в історію права  так его прийняли університет заочно по попереднім  результатам, але треба ще підтвердити їх.Так що я на твоєму місці подумав  що ти хочеш робити по мимо охоронця місцевий університет має чудові вакансії.Хоча тобі скоріше пішла б робота офіціантки в місцевому кафе.Роксі зціпила зуби, стримуючи гнів. Вона знала, що Джейк має рацію щодо роботи та навчання, але його зауваження про офіціантку болісно вдарило по її самолюбству. Вона вирішила довести, що може бути не тільки хорошою ученицею, а й справжнім охоронницям.

— Я знайду спосіб поєднати все, — тихо промовила вона, намагаючись не показати свій внутрішній стан. — І доведу тобі, що я здатна на більше. Джейк знизав плечима, не підводячи очей від підручника. Він знав, що Роксі має потенціал, але її необережність і самовпевненість могли стати причиною катастрофи.

— Побачимо, — відповів він коротко. Роксі вирішила не витрачати час на суперечки. Вона зосередилася на своїх обов'язках і почала активно займатися навчанням та тренуваннями. Вона знала, що їй доведеться працювати вдвічі більше, щоб довести свою вартість. Тим часом Майкл продовжував підтримувати Роксі, допомагаючи їй з тренуваннями та навчанням. 

— Чі всі охоронці мали  професію.  Якось спростила вона у Майкла  коли двоє ждали Джейка, щоб розібратися з  вовкулакою який тероризував околиці.

— Так, більшість охоронців мали професію або хоча б якесь заняття, щоб забезпечувати себе і свої сім'ї, — відповів Майкл, задумливо дивлячись на Роксі. — Важливо мати якусь стабільність в житті, адже робота охоронця не завжди приносить матеріальну винагороду.Роксі кивнула, розмірковуючи над його словами. Вона розуміла, що Майкл має рацію, і що їй потрібно знайти баланс між своїми обов'язками охоронець і іншими аспектами життя.

— Але як ви знаходили час на все це? — запитала вона, її голос був сповнений цікавості. — Хіба це не важко поєднувати роботу, навчання та обов'язки охоронець?Майкл усміхнувся, його обличчя світилося від спогадів.

— Це було складно, — зізнався він. — Але з часом ти вчишся планувати свій час і розставляти пріоритети. І, звісно, важливо мати підтримку від друзів і близьких. Вони допомагають впоратися з труднощами та не дають тобі зламатися. До бази зайшов Джейк з лисицею  в руках