Розділ 22

Я прокинулася від приємного запаху, на відчуття він був далеко. Як тільки я розплющила очі, то побачила, що вся кімната в білих повітряних кулях, а біля ліжка стоїть Андрій із букетом. Я протерла очі, думаючи що це сон. Але це було насправді. Я посміхнулась.

— З Днем народження! — Сказав Андрій, поцілував мене й подарував букет.

— Велике дякую! — сказала я. Моя посмішка була аж до вух. Я взяла букет і понюхала квіти. Раптом я побачила якісь листочки. Діставши їх я побачила квитки. Я почала шукати, куди ж вони.

-… на Гоа, — прочитала я в голос і подивилася на хлопця. Мої очі полізли на лоба. — Андрію, ти серйозно? Квитки на Гоа?

— Так, — сказав Андрій і посміхнувся. — Там ми відсвяткуємо твоє та моє день народження.

— Аааа. — Почала я стрибати на ліжку від радості. — Спасибі тобі велике! — Сказала я і повалила Андрія на ліжко з поцілунками. — Коли літак?

— Сьогодні об 11 годині вечора, — відповів Андрій.

— Як же добре, що ми не розкладали речі.

Пізніше Андрій сфотографував мене з букетом і виклав в інстаграм за підписом «Моя найулюбленіша Дюймовочка». Мені було дуже приємно.

Потім ми пішли снідати. Після ленчу ми пішли збирати речі.

Коли ми збиралися, то дуже дуріли. У нас була війна одягом. З валіз ми будували фортеці й кидалися одягом. Я ніколи не могла й подумати, що настільки ділова й серйозна людина, може бути настільки веселою. Коли я залізла в шафу, де Ісаєв зберігає свої ділові костюми, я була в шоці. Там було їх так багато і всі різні.

— Ти моя ділова ковбаска, — сказала я і потискала щічки хлопця. Він подивився на мене сердито і я почала тікати. Будинок був настільки великий, що в ньому можна було загубитися. Я забігла до якоїсь кімнати й сиділа там. За кілька хвилин Ісаєв знайшов мене, закинув на плече й поніс у спальню збирати речі далі. До 5 годин речі були зібрані та ми вирішили відпочити. Ми лягли на ліжко, Андрій поставив будильник на 22:00 і ми заснули.

Я прокинулась о 21:45 і просто дивилася, як спить Андрій. За кілька хвилин прокинувся і Андрій. Ми одяглися, поїли, узяли валізи та поїхали в аеропорт чекати наш літак. І я відчуваю, що ці 2 тижні пройдуть просто чудово, а головне, що біля моя улюблена ділова ковбаса.