Розділ 19

Пройшов тиждень. День весілля Асі

— Андрію, давай швидше мені потрібно до Аси, ми запізнюємося, — репетувала я на Андрій. Саме через нього ми проспали й тепер запізнюємося. Я одягла свою сукню і побігла до Андрія. Я допомогла йому одягнутись, він взувся і ми вибігли з квартири. Сіли в машину, Андрій уже завів її, як раптом я згадала, що ми не зачинили квартиру. Я вибігла з машини та побігла назад у під’їзд. Зачинила двері та повернулася. Як тільки Андрій знову завів машину, я згадала, що ми забули подарунок. Цього разу вже побіг Андрій, бо в мене вже боліли ноги бігати на підборах. Він прийшов у машину віддав мені квитки й ми, нарешті, поїхали.

Я швидко вибігла з машини й побігла до Аси. Як добре, що я запізнилася тільки на 5 хвилин.

Я забігла до подруги. Вона засміялася з мене. Потім я також сіла в крісло й мені зробили зачіску й макіяж. Коли нам наводили красу я розповіла Асі про те, як ми збиралися зранку, на що вона посміялася з мені.

Як тільки Ася одягла свою сукню в мене впала щелепа. Вона була схожа на принцесу. Ася стояла й посміхалася, але, як на її так і на мої очі наверталися сльози.

Як зараз пам’ятаю, як ми з Асею дрібні сидимо в пісочниці й ліпимо паски, ось ми вже йдемо в садок, а тут і в 1 клас. А ось зараз, Аська стоїть переді мною в шикарній білій сукні в ролі нареченої. Вона найщасливіша і я дуже рада за неї. Я не втрималась і заплакала.

— Ти чого, мала, не плач, — сказала Ася і обійняла мене.

— Аська, я вдячна Богу за тебе та твою дружбу. Я дуже хочу, щоб твоє життя було найщасливішим. Просто дякую тобі за все, — сказала я і сильно обійняла подругу, у мене знову пішли сльози, сльози радості за подругу. За кілька хвилин обіймашок ми все ж таки закінчили цю справу й почали далі збиратися. Я та Ася були заплакані тому на підправляли макіяж.

Ну ось і вже під’їхав Асін Сергій. Він викупив її за 40 тисяч. Коли він побачив її, то в нього й Андрія теж відпала щелепа від краси моєї подруги.

Далі ми поїхали на церемонію, моя подруга та її вже чоловік одружилися. Було так гарно. Маленькі ангелочки, які несуть їм обручки. Я не втрималася і заплакала, Андрій стояв біля мене та обіймав мене.

Пізніше ми поїхали до церкви, де Ася та Сергій одружилися. А після церкви ми поїхали на фотосесію. Ми зробили багато знімків. Багато було смішних фото, а також дуже романтичних.

Після фотосесії ми поїхали до ресторану святкувати весілля. Спочатку ми звичайно всі привітали молодят та вручили їм подарунки. Ася дуже зраділа квиткам.

Перший молодий танець був дуже красивий. В очах Ася та Сергія було, видно, що вони дуже люблять один одного. Потім багато, хто вітав хлопців і кричав їм гірко. Я також їх привітала. Я заздалегідь приготувала вірш для Асі та Сергія. Бо з ним теж не мало дружимо.

— Хочу сказати батьки, дякую, у вас круті діти. І за сьогодні не раз ще я повторю

Сергій та Ася, я вас так люблю! — Під музику розповіла я.

Ася та гості сиділи та плакали, Сергій теж пустив сльозу. Ася одразу ж побігла мене обіймати, а Сергій за нею.

Після всіх поздоровлень ми почали пити алкоголь. Багато алкоголю. Усі гості були дуже п’яні, бо я та Андрій. Тут заграв медляк і ми з Андрієм пішли танцювати його. Як без нас. Мені,здавалося, що ми з Ісаєвим були п’яні на весіллі. Ну, ось ми почали танцювати, але танцем це назвати не можна. Ми тремтіли, наче тільки виловлена ​​рибка. Але всім було однаково на нас. Як тільки закінчився медляк, увімкнули вже нормальну музику почалася повна бляха. Мене понесло жорстким. Я «танцювала» все, що вміла. Я згадувала всі рухи, які знала. Коли закінчилася чергова музика, я подивилася на Андрія і побачила, що він затискає якусь бабу. Не довго думаючи я підійшла і вліпила йому ляпаса.

— Козел! — Крикнула я йому й пішла села за свій столик. Я була не в змозі плакати. У моєї подруги весілля, а я плакатиму. Випивши чергову склянку алкоголю, я обернула голову й побачила сплячого Андрія. Подивившись у той бік, де був «Андрій» я зрозуміла, що зналася. В Ісаєва й того хлопця були різні костюми. Але сплутала я їх через бороду. Мені стало дуже незручно. Я підійшла до того хлопця, перепросила і все пояснила. Він усе зрозумів і ми разом, навіть посміялися.

Тоді я пішла до свого столика. Андрій там уже прокинувся, і ми пішли танцювати. Коли в мене вже хворіли ноги, ми пішли назад до столика й там же заснули. Прокинулися ми, коли вже всі йшли дивитися на феєрверк. Ми вийшли надвір. Там звичайно було дуже холодно, але коли почали запускати феєрверки мені було не до цього, я просто була зачарована феєрверками. Після ми пішли назад у ресторан. Там ми були до 5 ранку, а потім втомлені та п’яні поїхали додому.