Вранці я прокинулася від смачного запаху їжі. Я відразу ж підвелася з ліжка й пішла на кухню. У кімнаті нікого не було. На столі стояв омлет, кава, трояндочка та записка. Я посміхнулася, узяла записку та почала її читати.
«Добрить ранок, кохана! Хотів зробити тобі приємне. Спочатку поснідай, а тоді йди до університету. Після пар я тебе заберу. Гарного настрою тобі! Твій Андрій!»
Я посміхнулася та пригубила троянду. Тепло, яке я відчувала від неї не передати словами.
Після пар я вийшла з університету та побачила Андрія.
Він стояв задом до університету. Коли він розвернувся до нас, я побачила в його руках величезний букет квітів. Він побачивши мене посміхнувся. Однокурсниці стояли з опущеними щелепами до колін, а я посміхалася, як придурок. Потім Катя сказала:
— Аліс, це той самий Ісаєв?
Я позитивно махнула головою, на моєму обличчі все ще була дурна посмішка.
— А до кого він? — Запитала Саша.
Я дивилася на Андрія, а він на мене й ми обоє посміхалися.
Сашко та Катя переглянулись і подивилися на мене, а я побігла до Андрія і кинулася обіймати його. Весь університет був у шоці. Іванова Аліса та Ісаєв Андрій пара. Я відчувала, як усі дивилися на нас, але мені було однаково, я була сама, найщасливіша. Потім ми з Андрієм злилися в ніжному поцілунку і він вручив мені букет, від чого я збентежилася.
Ми з Андрієм сіли в машину й рушили кудись. Весь університет усе ще стояв у шоці. Я сфотографувала свій букет і виклала в інстаграм за підписом «Клянусь, коли я зустріла тебе, я навіть уявлення не мала, як багато ти будеш для мене означати».
Відразу ж посипалися коментарі, мовляв «Ти не любиш Ісаєва», «Ти з ним тільки через гроші!» і т.д. Але я не звертала уваги. Ми з Андрієм поїхали вибирати йому костюм на весілля до Аси та їм подарунок, бо сукня в мене була.
Після довгих мук і мері костюмів ми все ж таки знайшли той самий. Пізніше ми пішли обирати подарунок на весілля. Ми довго ходили по магазинах і не могли вирішити, що ж купувати. Коли ми проходили біля турагенства, я і Андрій переглянулися і відразу зрозуміли один одного. Ми зайшли та купили молодятам квитки на Мадагаскар. Так, саме на Мадагаскарі. Ася давно туди хотіла, але ніяк не могла вибратися. Їхній літак через 3 дні після весілля.
Після походів магазинами, я дуже втомилася, Андрій це побачив, закинув мене на плече й поніс у кафе. Люди дуже дивно дивилися на нас.
Коли ми зайшли в кафе, Андрій, нарешті поставив мене на підлогу й ми пішли робити замовлення. Потім ми поїли й поїхали до мене.
Ми спитали наш подарунок, головне не забути про нього, тому що весілля Асі лише за тиждень.
Потім ми пішли дивитися фільми, дуже довго ми не могли вирішити, що будемо дивитися, але потім все-таки вирішили подивитися «Люди Х». Після кількох хвилин перегляду я, як завжди заснула.
#8134 в Любовні романи
#1952 в Короткий любовний роман
#1896 в Жіночий роман
Відредаговано: 28.03.2023