Розділ 9

Я пішла в магазин. Ісаєв, навіть, не намагався мене зупинити. Правильно, навіщо йому мої проблеми?

Я зайшла в магазин і купила усякого непотребу, від якого зранку буде не дуже. Думаю, стільки мені вистачить.

Я вийшла з магазину й побачила, що навпроти нього стоїть Андрій.

Як тільки він побачив мене, то пішов у мій бік. Я так само стояла на місці.

— Ну що? Пішли запивати твоє горе? — сказав Ісаєв і взяв у мене пакет.

— Пішли. Що одній, то все пити?!

Ми пішли до моєї квартири. Як тільки ми зайшли й розбулися, я відразу ж зібрала всі речі Юри і виставила за двері.

— Ну що, приступимо? — промовила я й підняла пляшки вгору.

— Почекай, — мовив він і кудись пішов. Прийшов він ще із напоєм для мадам.

Через декілька годин все було порожнім, а ми з Андрієм були в мотлох.

— Ось скажи мені, Ісаєв, навіщо ти зі мною тут п’єш і вислуховуєш мої соплі? — запитала я.

— Сказати чесно чи збрехати? — спитав він.

— Чесно.

— Якщо чесно, то з першої зустрічі, коли ти мені нагрубила, то мені сподобалася. Ти була якась особлива. Не така, як усі.

Я не знала, що сказати і просто відпила з горла. Ісаєв наслідував мій приклад.

Ще через годину ми спустошили всі пляшки і просто лежали на підлозі і сміялися. Раптом я почула, що в будинок хтось зайшов.

Якщо вам подобаються мої короткі романи, будь-ласочка поставте зірочку. Вам не важко, мені приємно. Також ділиться своїми думками в коментарях, я буду більше бачити помилки.

Щоб відслідковувати новинки, тисніть відстежувати автора. Усіх цьомкаю с: