Розділ 6

Я вже зібралася йти, як тут він знову схопив мою руку.

— Що ще потрібно? — питала я з ноткою зухвалості.

— Алісо, не хочете пообідати зі мною?

— Вибачте, але я відмовлюся від такої пропозиції.

«Мило», - усміхнулася я й хотіла висмикнути руку, але він тримав її сильно.

— Ну, а може? — сказав він з усмішкою.

— Ні! — відповіла я і висмикнула руку.

— До побачення! — промовила я й пішла до Каті із Сашком.

Коли я обернулася подивитися назад, то побачила, що Андрій Ісаєв дивиться в мій бік і дуже вже грайливо посміхається

Я підійшла до дівчат, як Катя відразу ж видала:

— А він на тебе запав.

— З чого ти взяла?

— Дивися, як він на тебе дивиться, — сказала Сашка й кивнула головою в бік кафе. Я обернула туди голову і він дійсно все ще дивився.

— Ну той що? Це ще нічого не значить. Пішли вже, сказала я й ми пішли до метро.

Сьогодні нам сказали вже не йти в університет тому ми розійшлися по домівках. Я пішла до свого улюбленого парку біля будинку. Довго гуляла по ньому.

Після розмови з мамою я ще годину погуляла парком і тоді пішла до квартири.

— Я домаа! — крикну я з перехожою.

У квартирі я відчула смачний запах. Зайшовши на кухню я побачила, що Юра стоїть за плитою й готує щось. Я тихенько сфотографувала його і виклала фото в інстаграм за підписом «Від коханого». Потім підійшла до хлопця й поцілувала його.

Як тільки він закінчив готувати ми сіли за стіл і почали їсти при цьому розмовляючи. Це була приємна атмосфера. Вечір. Ти сидиш за столом зі своєю коханою людиною і ви розмовляєте про все на світі. Щастя. І знаєте, я люблю в ньому кожну дрібницю. Будь це родинка або прищик, я все одно люблю це.
Після ми пішли в зал, закуталися в ковдру й дивилися фільм. Цей вечір видався дуже ніжним і щирим.