"Дзеркало для чужого болю"

Вода в лісовому озері здавалася важкою й майже чорною, мов розплавлене скло. Вона не коливалася від вітру, зберігаючи застиглу, майже мертву гладь, у якій відбивалися гострі верхівки темних сосен і сіре осіннє небо.

​Еліна стояла на краю старого напівпохиленого причалу. Прохолодне вересневе повітря продирало до кісток, але вона навіть не здригнулася. Після пекла останніх місяців — нескінченних допитів, співчутливих поглядів колег і шепоту за спиною — ця крижана самотність здавалася найкращими ліками.

​Вона втекла сюди, у цей занедбаний будиночок на околиці містечка, щоб просто мовчати. Щоб зібрати до купи власні думки й перестати чути чужі голоси.

​— Ти просто втомилася, Еліно, — прошепотіла вона сама до себе, міцніше кутаючись у довге темне пальто. — Тут нікого немає. Ти в безпеці.

​Вона нахилилася трохи вперед, дивлячись у темне дзеркало води.

​Спочатку все було звичайно: її власне бліде обличчя, розпатлане вітром волосся й темні кола під очима від хронічного безсоння. Але раптом гладь озера під її нігтями здригнулася — хоча вітру не було. По воді пішли дрібні, неприродні кола.

​Еліна кліпнула, намагаючись струсити морок. Проте відображення не зникло.

​У воді, прямо за її плечима, чітко вимальовувалася висока, розмита тінь. Людина в темному каптурі стояла незарухомо, простягаючи руку до її потилиці. А поруч із відображенням самої Еліни у воді проступало інше обличчя — дівоче, зшитими від страху очима та розкритим у безшумному крику ротом.

​Еліна різко розвернулася.

​Позаду не було нікого. Лише шумів високий сосновий ліс та шелестіло сухе листя під ногами. Порожнеча.

​Серце загрюкало в грудях, мов божевільне. Вона знову глянула у воду — там знову відбивалося лише сіре небо та її власний спотворений страхом силует.

​— Це просто виснаження, — видавила вона з себе, відступаючи від краю причалу. — Проста галюцинація.

​Але коли вона повернулася до дерев’яного будиночка й відчинила старі двері, на запиленому дзеркалі в передпокої вона побачила свіжий, ще вологий відпечаток чужої долоні зсередини скла.