Розділ 8. Битва тіней

Ліс навколо печери ожив. Дерева похитувалися від невидимого вітру, а тіні рухалися швидше, ніж очі могли відстежити. Серце Лісу світило яскравіше, реагуючи на небезпеку, яка насувалася. Еліра і Каель стояли пліч-о-пліч, відчуваючи, що тепер не можна жодного моменту втратити пильність.
— Тримайся поруч, — прошепотів Каель, його рука стискала її міцно. — Це буде небезпечно.
— Я знаю, — відповіла Еліра, готуючи заклинання. — Але разом ми сильніші.
Тіньовий ворог зробив перший крок — з темряви вискочили створіння, що нагадували перевертнів, але їхні очі горіли незвичайним фіолетовим світлом. Це були тіньові слуги незнайомця, підсилені темною магією.
— Серце Лісу! — крикнула Еліра, випускаючи магічні струни світла, які розсікали тіні.
Каель крикнув, занурюючись у бій, його сила перевертня поєднувалася з магією Еліри. Разом вони були неймовірно ефективними: кожен рух Каеля спрямовувався у вразливі точки ворогів, а магія Еліри стримувала темряву.
Але ворог не зупинявся. З темряви виринув сам таємний незнайомець, амулет на грудях світився яскраво, і його погляд пронизував Еліру, немов намагаючись проникнути в її думки.
— Ви думаєте, що зможете перемогти мене? — сказав він, його голос лунав, немов ехо у всьому лісі. — Ви навіть не підозрюєте, що один із вас приховує секрет, який зруйнує іншого.
Еліра відчула холодок страху, але Каель міцніше притиснув її до себе.
— Ми разом… і нічого не зруйнує нас, — промовив він, і її серце відгукнулося теплом.
Тіньовий ворог випустив хвилю темної магії, яка поглинула частину печери. Еліра підняла руки, використовуючи силу Серця Лісу, і між ними виник захисний купол світла.
— Каель, будь готовий! — крикнула вона, і вони кинулися у спільний контрнаступ.
Вони билися разом, поєднуючи силу перевертня і магію відьми, кожен рух, кожен заклик ставав симфонією боротьби і довіри. В цей момент вони зрозуміли: якщо довіра зламається, вони програють. І водночас — якщо вони об’єднають силу кохання і магії, навіть темна тінь не зможе їх зупинити.