Розділ 4. Поповнення

Розчищення Січі зайняло решту дня й більшу частину наступного ранку, і я від самого початку розумів, що справа не лише в практичній необхідності позбутися зомбі, які бродили серед руїн, а й у чомусь більш особистому, що змушувало мене особисто брати участь у кожній сутичці, замість того щоб просто віддати наказ і спостерігати збоку. Загін розбився на групи, методично прочісуючи територію колишнього музею просто неба, і з кожним полеглим зомбі, що колись був то реконструктором, то випадковим туристом, застигнутим інтеграцією Системи просто на території Січі, я відчував дивне, майже ритуальне звільнення цього місця від того приниження, яке завдала йому безцільна нежить, що тупцювала серед куренів.

Михайло й Кавал із бійцями взяли на себе основне зачищення, а я разом із Мариною методично перевіряв уцілілі будівлі, вишукуючи як ворогів, що залишилися, так і просто придатні для тимчасового табору приміщення. Частокіл, при найближчому розгляді, постраждав не так критично, як здалося мені ввечері напередодні: значна частина колод уціліла, і за допомогою кількох годин роботи та залишків будівельних інструментів, знайдених в одному з менш постраждалих куренів, можна було відновити хоча б частину периметра.

— Тут можна закріпитися на кілька днів, — промовив Михайло, оглядаючи розчищену центральну площу, де раніше реконструктори влаштовували показові бої та ярмарки для туристів. — Частокіл дає природний захист, вода поруч, та й острів сам по собі ізольований від основного масиву зомбі на материку.

Я обвів поглядом руїни, що все ще зберігали смутні обриси тієї величі, яку я пам’ятав із дитинства, і кивнув, погоджуючись із його оцінкою куди охочіше, ніж очікував від самого себе. Загін потребував перепочинку після тривалого шляху, можливості спокійно розподілити отриманий досвід, підлатати спорядження й просто перевести дух, перш ніж знову поринути в нескінченний рух уперед.

— Залишаємося на кілька днів, — оголосив я, коли основна частина загону зібралася на розчищеній площі ближче до полудня. — Відновимо частокіл, розіб’ємо нормальний табір, а заодно оглянемо острів докладніше. Раз тут знайшовся один рейд, цілком може знайтися щось іще цікаве.

Кавал, який усе ще не залишив тему клану, тим не менш схвально кивнув такому рішенню, розуміючи практичну користь тимчасової бази, захищеної хоча б відновленим частоколом. Бійці, виснажені довгим переходом і вчорашньою битвою, відреагували на новину з неприхованим полегшенням, і вже за годину над розчищеною площею Січі піднімався дим кількох вогнищ, а люди діловито латали проріхи в частоколі, використовуючи все, що вдалося знайти придатного для будівництва.

Я стояв у центрі площі, спостерігаючи, як загін облаштовується на новому місці, і мимоволі ловив себе на думці, що вперше за довгий час це місце, просякнуте історією та пам’яттю, а тепер ще й нашою спільною кров’ю, пролитою в захист його від нежиті, починало відчуватися чимось схожим на справжній, хай і тимчасовий, дім.

Оля, влаштувавшись в одному з менш постраждалих куренів, розгорнула імпровізований лазарет, розкладаючи зібрані трави й залишки медикаментів із тією методичною акуратністю, що виказувала справжнього професіонала своєї справи, незважаючи на пережиті нею втрати. Новий пояс, отриманий із рейдової скрині, вона носила тепер не знімаючи, раз у раз погладжуючи його пальцями, ніби досі не вірячи в реальність такого подарунка долі. Аннет і Якуб взяли на себе огляд будівель у пошуках чогось корисного, залишеного ще довоєнними реконструкторами, і до вечора першого дня притягли цілий оберемок знахідок: кілька історичних костюмів, які несподівано стали в пригоді як додатковий одяг, в’язку інструментів для деревообробки й навіть невеликий запас законсервованих продуктів, що дивом зберігся в одному з погребів, укритих від негоди.

Час на острові потік незвично розмірено, наповнений радше працею творення, ніж руйнування, і я помічав, як атмосфера в загоні поступово змінюється, тривога й напруга останніх тижнів поступаються місцем чомусь більш схожому на звичайне, майже забуте людське життя. Увечері біля вогнищ знову лунав сміх, хтось із бійців затягнув стару похідну пісню, а Сашко й Андрій затіяли жартівливе змагання влучності, використовуючи як мішені складені з гілок фігури. Я дозволяв собі спостерігати за цим відродженням життя в загоні з обережною, ще не до кінця визнаною радістю, знаючи, що подібні передышки рідко тривають довго у світі, де Система готова обрушити чергове випробування будь-якої миті, без попередження й без поблажливості до чужої втоми. До вечора другого дня, коли табір уже набув вигляду цілком обжитого укріплення, а полагоджений частокіл знову стояв щільною стіною навколо центральної площі Січі, я відправив Каркарона й Дикуна на розвідку далеких куточків острова, бажаючи зрозуміти, що ще приховує ця земля, окрім уже виявленого лігва канібалів. Дикун, незважаючи на котячу незалежність, сприйняв завдання з видимим ентузіазмом, ковзнувши в густий підлісок безшумною сірою тінню, а Каркарон піднявся в повітря, обіцяючи тримати зв’язок через ментальний канал на випадок, якщо манулу знадобиться допомога або підкріплення згори. Я займався тим часом розподілом обов’язків серед загону, але частину уваги постійно утримував на образах, що надходили від обох супутників. Першим про знахідку повідомив Дикун, натрапивши на вхід до підземної порожнини неподалік від старого маяка на північній оконечності острова. Через ментальний зв’язок я побачив темний провал, що йшов углиб землі, облямований явно рукотворними, хоча й напівзруйнованими часом кам’яними склепіннями, що відрізнялися від природних печер занадто правильною геометрією.

[Виявлено: Вхід у Данж]
[Назва: Забутий Бункер]
[Рекомендований рівень: 15–20]
[Тип: Підземелля середнього розміру]

Ще приблизно за годину Каркарон, кружляючи над південною частиною острова, ближче до того місця, де раніше туристи відвідували оглядові майданчики з видом на пороги Дніпра, відзначив ще одну аномалію: ділянку землі, дивно позбавлену рослинності, з характерним для системних об’єктів легким мерехтінням повітря над поверхнею, яке я вже бачив раніше поруч із лігвом канібалів перед активацією рейду.