Тіні боргу

РОЗДІЛ 9 МАРІЯ

Марія сиділа в холі офісу, як завжди: пряма спина, лаконічна сукня, стриманий макіяж. Дочка секретарки — так її всі знали. Ввічлива, мовчазна, майже невидима. Ідеальне прикриття.

Але вона знала більше за будь-кого.

У неї був доступ до розкладів, звітів, камер.

Вона чула розмови, які не призначалися для чужих вух.

І цього ранку вона почула головне:

Олег не вийшов на зв’язок. Анна зникла. І Сергій зривається.

Вона дивилась, як чоловік проходить коридором, мов грім перед бурею. Він не звернув на неї уваги. Він ніколи не звертав.

І вона всміхнулася краєчком вуст.

Почалось.

…

У себе вдома, Марія дістала стару коробку з речами матері. Там були листи, фотографії, щоденник. Слова про чоловіка, якого вона любила. Про обман. Про страх. І про народження дитини — дівчинки, яку він не хотів рятувати.

Марія була тою дитиною.

І вона присягнулась: він дізнається, ким вона є — в момент, коли втратить усе.

…

Пізніше того ж дня вона зайшла до кабінету Сергія з тацею кави. Він навіть не підвів очей.

— Постав і йди.

— Новини є? — тихо запитала вона.

Він нарешті глянув.

— Звідки тобі знати, що я чекаю новин?

Марія відповіла, не кліпнувши:

— Коли ти нервуєшся, у тебе сіпається ліве віко. А сьогодні — вже вдруге за п’ять хвилин.

Сергій примружився.

— Хто ти, дівчинко?