Тіні боргу

Тінь боргу

Вона сиділа біля вікна й дивилась, як тон сонце у сірих хмарах над дачним озером.

Її пальці стискали стару фотографію – на ній вона усміхалась поруч з Сергієм. Ще до того як усе зламалось. До мовчання. До болю.

-          Він не повинен знати,- прошепотіла вона, торкаючись свого живота. – хай краще думає, що я зрадила. Хай ненавидить. Але житиме.

За вікном гуркіт грому. Далекого але невідворотного.

Віктор мовчки стояв у дверях.

- ти впевнена?

-Я втрачу все. Але  вбережу його.

Вона ще не знала що це рішення стане фатальним. Що її дочка буде платити за тишу, обрану з любові. Що ї коханий стане ворогом. І що одного дня у тій самій кімнаті, інша дівчина скаже:

-          Я не буду мовчати.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше