Визволення. Операція «Потік»

Березень 1947 року. Після успішної оборони Сіаня та накопичення сил, Лі Ченгуан переходить від оборони до стратегічного наступу з метою вийти до узбережжя Тайванської протоки (район Фучжоу–Сямень–Шеньчжень), щоб відрізати японські сили в Маньчжурії від південного Китаю, перекрити комунікації та змусити Квантунську армію капітулювати або відступити. За зиму армія відпочила, переформувалась, доозброїлась як за рахунок Читинського логістичного вузла, так і за рахунок американської допомоги.

Загальна картина наступу.

Мета:  Захопити прибережні порти Фучжоу та Сямень. Перекрити Тайванську протоку. Відрізати японські війська в Маньчжурії від постачання з півдня.

Створити плацдарм для майбутнього наступу на Шанхай та Нанкін.

В цей час надходить звістка про звільнення американськими військами острова Тайвань. Необхідність виходу до узбережжя Тайванської протоки стає ще більш важливою. У випадку успішного наступу покращиться логістика і можна буде отримувати допомогу від США морським шляхом – найкоротшим та найоптимальнішим.

Сили «Армії Єдності», березень 1947:

350–400 тис. бійців (з них 120 тис. добре навчених і моторизованих). 

450–500 танків (Panther, Tiger I/II, StuG III/IV). 

350 літаків (Me-109, Fw-190, Me-110, Ju-87 для підтримки). 

300 88-мм Flak, 200 105-мм гаубиць, трофейна японська артилерія. 

Логістика: повноцінна залізниця Сіань–Чита + трофейні вантажівки та джипи.

Сили Квантунської армії в Китаї:

250–300 тис. солдатів (розпорошені). 

400–500 танків (Type 97, Type 1, трофейні радянські). 

200–250 літаків (Ki-84, Ki-61, Ki-44). 

Проблеми: розтягнуті комунікації, брак палива, деморалізація після поразок.

Фази наступу.

Підготовка (на протязі січня – лютого 1947) Залізниця працює на повну. 

Лі Ченгуан проводить мобілізацію: люди йдуть масово. 

Бруннер тренує авіацію: нічні польоти, радари Me-110, координація з зенітками. 

Мейер будує мобільні укріпрайони вздовж маршруту. 

Флетчер організовує повітряний міст з Індії: боєприпаси, паливо, запчастини.

Моріц веде розвідку боєм та шукає найбільш оптимальні шляхи для наступу.

Перша фаза:

Прорив на схід (березень 1947)  Головний удар – зі Сіаня на Лоян–Кайфен–Нанкін. 

Мета – прорвати японську оборону в долині Хуанхе. 

Тактика: 

Panther і Tiger II – в першій лінії (пробивають японські Type 97). 

Fw-190 і Me-109 – завоювання переваги в повітрі. 

88-мм Flak – як протитанкова артилерія.

Результат: японці відступають. Лоян захоплено за 10 днів. Втрати японців – 40 тис., танків – 180.

Друга фаза:

Вихід до узбережжя (квітень 1947) 

Два удари: 

Північний – через Шаньдун на Циндао (відрізати Шанхай). 

Південний – через Хенань на Фучжоу/Сямень (Тайванська протока).

Повітряна підтримка: Me-110 з радарами атакують японські конвої вночі. 

Танки Panther використовують для швидких проривів. 

Лі Ченгуан наказує: «Не зупиняйтеся. Не давайте можливості їм перегрупуватися».

Кульмінація: Битва за Фучжоу (травень 1947)  Японці кидають останні резерви (80 тис., 150 танків). 

Лі Ченгуан використовує німецьку тактику: 

Panther – в засідках. 

Fw-190 – штурмують японські позиції. 

88-мм Flak – знищують японські танки.

Бій триває 7 днів. 

Японці відступають. 

Фучжоу та Сямень захоплені. 

Тайванська протока перекрита. 

Квантунська армія в Маньчжурії відрізана від постачання. Американські кораблі з допомогою прямують до узбережжя.

Підсумок наступу.

Втрати «Армії Єдності»: 45 тис. убитими/пораненими, 120 танків, 60 літаків. 

Втрати японців: 120 тис. убитими/пораненими, 350 танків, 180 літаків. 

Результат: Північний і Центральний Китай звільнено. Японці відступають у Маньчжурію. Лі Ченгуан стає господарем Китаю.

Японці розуміють, що материк втрачено. Американці отримують потужного союзника. Це прискорює переговори. 

 «Армія Єдності» стає гарантом стабільності в Азії після війни. 

Лі Ченгуан після війни стає лідером об’єднаного Китаю. Формування Чан Кайші і Мао Цзедуна втрачають вплив, стрімко зменшуються чисельно, перетворившись на невеликі маргінальні формування.

Фучжоу, узбережжя Тайванської протоки. Нарада штабу «Армії Єдності».