«Полювання на дракона»

Токіо, штаб-квартира військової розвідки та контррозвідки, початок 1945. Маріка читає донесення з Америки.

Агент «Сакура»

«Проект просувається. Очікується готовність до літа 1947. Дві бомби: уранова «Малюк» і плутонієва «Товстун». Носій: модифікований B-29. Формується 509-й композитний авіаполк. Командир: полковник Пол Тіббетс. База: один із островів, який буде захоплено у майбутньому».

Маріка кладе донесення і викликає ад'ютанта.

— З'єднайте мене з генералом Сато. Терміново.

Через годину генерал Сато у її кабінеті.

— Американці створюють атомну бомбу, – без вступу каже Маріка. – Літо 1947-го. Модифіковані B-29 як носії.

Сато уважно слухає.

— Скільки бомб?

— Дві точно. Можливо, більше пізніше.

— Цілі?

— Невідомо. Але логічно – великі міста або військові бази.

Сато думає.

— Нам потрібно більше інформації. Про літаки. Про тактику. Про слабкості.

Маріка киває.

— Агент «Сакура» працює над цим. А поки – готуйте протидію, поки є час.

— Які у мене будуть ресурси?

Маріка розгортає карту.

— Сили оборони Куросави. Тисяча літаків. Включно з Messerschmitt 262 і P-51 Mustang. Інтегрована система ППО. Радари. Ближче до часу Х знатимемо детально.

Вона дивиться на Сато.

— Ваше завдання – не допустити атомного бомбардування Японії. Будь-якою ціною.

Сато салютує.

— Буде зроблено.

Серія донесень агента «Сакура»:

Березень 1945:

«509-й полк тренується на Вендовер Фієлд, Юта. Літаки – B-29 спеціальні модифікації. ЗНЯТО: броня, більшість озброєння. ДОДАНО: спеціальні кріплення для бомби. Літаки ЛЕГШІ і ШВИДШІ за стандартні B-29».

Квітень 1945:

«Тактика: одиночні розвідувальні літаки перед атакою. Мета: оцінка погоди. Якщо погода погана – атака скасовується. Основна група: 3-7 літаків. Один носій бомби + супровід».

Травень 1945:

«Висота скидання: 9000+ метрів. Швидкість носія: максимальна. Після скидання: різкий розворот на 150+ градусів. Мета: максимально віддалитися від епіцентру.»

Червень 1945:

«Ескорт: можливий, але не обов'язковий. Японська ППО слабка (за їхніми оцінками). Винищувачі ескорту: P-51 або P-47. Але носій може летіти БЕЗ ескорту».

Маріка передає всі донесення генералу Сато.

Штаб ППО Сил оборони, літо 1945.

Генерал Сато збирає нараду. Присутні:

– Командири винищувальних полків

– Оператори радарів

– Офіцери зв'язку

– Маріка Накада (спостерігач)

Сато розкриває карту.

— Панове, американці створюють зброю, яка може знищити місто одним ударом. Наше завдання – не допустити цього.

Він вказує на можливі цілі:

— Токіо, Осака, Кіото, Нагоя, Хіросіма, Нагасакі. Будь-яке з цих міст може стати ціллю.

Сато виводить на дошку схему:

ПЛАН «ПОЛЮВАННЯ НА ДРАКОНА»

Етап 1: РАННЄ ПОПЕРЕДЖЕННЯ

– Радари виявляють одиночний B-29, розвідник погоди

– Дальність виявлення: 150+ км

– Висота: 9000+ метрів

Етап 2: ЗНИЩЕННЯ РОЗВІДНИКА

– Піднімаються 2x P-51 Mustang + 2x Me-262

– P-51 виходять на перехоплення першими, швидкість достатня

– Me-262 – резерв, якщо P-51 не справляться

– МЕТА: не дати розвіднику передати дані про погоду

— Якщо розвідник не повернеться, – пояснює Сато, – основна група НЕ прилетить. Або прилетить пізніше. Ми виграємо час.

Етап 3: ВИЯВЛЕННЯ ОСНОВНОЇ ГРУПИ

– Радари виявляють 3-7 B-29

– Аналіз: який літак ВАЖЧИЙ (несе бомбу)

– Ідентифікація: лідер групи

Сато показує фото модифікованих B-29:

— Ось носій. Без броні. Без більшості кулеметів. Але з бомбою вагою 4-5 тонн він ВАЖЧИЙ. Він летить НИЖЧЕ або ПОВІЛЬНІШЕ за інші.

Етап 4: АТАКА НА ЕСКОРТ (якщо є)

– P-51 Mustang атакують винищувачі ескорту

– МЕТА: відтягти їх від бомбардувальників