Глава 20

- Поки що нічого не встигла наробити, - опустивши очі, розглядаю його руку, по черзі торкаючись кожного пальця, ще раз переконуючись, що чоловічі руки - це найкрасивіша та найважливіша частина чоловічого тіла. Вони можуть багато про що розповісти. Наприклад, наскільки ніжний чи надійний їхній власник. У чоловічих руках зосереджена вся сила та енергія, вони можуть обійняти, захистити або пестити до божевілля. У Кріса руки впевненого в собі чоловіка-лідера, чоловіка, який може звести з розуму своєю ніжністю, якщо захоче. – Я все це тобі розповіла зовсім не для того, щоби ти мене пожалів, а для того, щоб зрозумів. Більшість проблем між людьми виникають саме через нерозуміння, через неправильне тлумачення слів чи вчинків.

- Не буду сперечатися. …Але я дуже хотів би тебе зрозуміти, Таїсо. Зазвичай я цим голову собі не морочу: плачу гроші за секс, отримую задоволення і навіть розмовляти при цьому не доводиться. До того ж, це трапляється дуже рідко, коли потрібно випустити пару. Ось тільки тепер подумав, що треба наступного разу обзавестися боксерською грушею, так буде дешевше. Але ти, Таїсо, якщо чесно, ставиш мене в глухий кут. Щодо твоєї ситуації я все розумію, на твою долю випали нелегкі випробування, але твоє… ставлення до мене…

- В сенсі? – із запізненням відпускаю його руку. – Просто це був дуже емоційний момент.

- Ні, не просто. Я ж не дурень. …Твої дотики.

- Ти тільки все ускладнюєш, Крісе, - давлюся стриманою посмішкою.

- Хіба? - Тепер вже він бере мене за руку. - Ти ніби хочеш, щоб я тебе врятував, але боїшся мене про це попросити.

- А раптом це я хочу тебе врятувати? - я зараз від цих напівнатяків та бажання притулитися до його грудей, точно збожеволію. - Може, й ти розповіси мені щось про себе? Щоб виникло розуміння. Щоб у нас був привід довше блукати цим парком. Ніколи не зустрічав світанок у Бронксі?

- Було діло, - хмикнув він, а я ошелешено округлила очі. - Так, у мене вистачає секретів. Але розповідати про це важко. Такі люди, як я, не завжди хочуть і можуть поширюватися про себе, бо там, де є гроші люблять збиратися стерв'ятники. Про це не лише важко розповідати, а й зберігати у собі. Іноді виникає бажання поділитися, послухати історію, розказану моїм голосом ніби збоку, і щось переосмислити. Я теж сьогодні нікуди не поспішаю, - зітхає Кріс, зупиняючись. - Може, сядемо?

Згідно киваю, ми сідаємо на лавку, і він відпускає мою руки, а я при цьому відчуваю справжнісіньку гіркоту розчарування. Що зі мною відбувається? Бажання торкатися його вже стає нестерпним. А раптом це через почуття провини перед ним? Ще трохи і мені буде набагато простіше щось зробити з Роджером, ніж знищити Крістофера Марлоу.

- Два роки тому я втратив кохану жінку, мою дружину. З моєї провини та трагічного збігу обставин. Ми потрапили в автомобільну аварію. Після того, як я її поховав, я більше не відчував себе живим. Жодного дня. …Ми чекали на дитину. Даніела була на шостому місяці. …Навіть імена обрали. Для дівчинки – Елізабет, для хлопчика – Девід. ...Я так і не дізнався, кого втратив, не захотів дізнаватися син це був чи дочка. Вона й досі мені сниться. І в такі дні я ще сильніше ненавиджу цей світ за те, що він забрав у мене шанс бути щасливим. У мене є купа грошей, але за них не купити ані кохання, ані щирої дружби, ані здоров'я. Це банально, але це незаперечний факт. Багаті теж плачуть ридма. Але я віддав би все на світі, до останнього цента, за можливість виправити той день або помінятися з нею місцями. Краще б вижила вона, а не я.

 Як я його розумію. Мені так хочеться його обійняти, сховати його голову у себе на грудях та заплакати. Важко підібрати слова співчуття, у таких випадках ніколи не знаєш, що сказати. Невиплакані сльози збираються в носі і тиснуть на очі. Так, життя несправедливе, і тільки в казках існують заклинання, здатні все виправити.

- Як ти познайомився з нею? - Осиплим від співпереживання голосом, видавила я, торкнувшись мізинчиком його руки. Кріс, вчепившись у краї лави, дивиться перед собою в одну точку. Спочатку я вирішила, що він не почув мого питання, і тільки-но я зібралася повторити, як він заговорив знову:

- Нас із нею познайомив один хлопець, - і коли Кріс це сказав, я похолола, розуміючи, що зараз почую ще одну версію тієї правди. – На той момент вони мали стосунки, його звали Роджер. Неймовірно цікавий тип. Напевно, нас можна було б назвати друзями. Хоча, він був ще тим спритним відморозком. Справжній хижак: прудкий, розумний, живучий, нахабний, жорстокий, бо таким його виховала вулиця. Але Дані любила його та жаліла. Вона вважала, що кожна людина заслуговує на другий шанс. До речі, я досі чекаю, коли він вистрілить мені в спину, навіть не ховаюся. Мені було б так простіше. Але Роджер, мабуть, розсудив, що живим я мучитимуся сильніше.

- Ти відбив у нього його дівчину?

- Все складно та неоднозначно. Я зробив це несвідомо. Ми іноді спілкувалися, і я не помітив, як закохався. Дані мала неймовірне почуття гумору, розумна, начитана, з нею завжди було цікаво побалакати на різні теми. Вона була такою чистою та доброю мрійницею. Вони були такі не схожі, такі кардинально різні погляди, мені було незрозуміло, що їх тримає разом. Звичайно, у Дані було складно не закохатися, Роджер втратив через неї розум, за кохання не засуджують, але я почав хвилюватися, що він занапастить її життя. Тому що, крім любові до Дані, у мого друга була ще одна пристрасть – ризик. У Роджера були якісь темні справи з криміналом, поруч із ним завжди отиралися якісь бандити, у нього невідомо звідки з'являлися великі гроші, він часто вплутувався в бійки. Я був упевнений, що зі мною їй буде безпечніше… Даніела не була байдужою до мене, вона почала розриватися між нами, але я її не вмовляв, не благав покинути Роджера та піти зі мною. Просто зізнався їй одного разу, що кохаю, сказав, що якщо вона обере мене – я зроблю її щасливою, що вона не боятиметься і не плакатиме ночами… Дані зважилася не відразу, лише через кілька днів після нашої розмови. Прийняла остаточне рішення після сварки з Роджером. Характер у нього не слабкий, дуже крутий норов. Потрібно сказати, що я досі не зустрічав людей складніше ніж Роджер. Він з'явився напідпитку та ще й після бійки, на адреналіні, став до неї чіплятися, лякати своїми фантазіями, виламував двері, коли вона зачинилася від нього у ванній. До того ми з нею навіть не цілувалися, я закохався в неї без дотиків. Того вечора вона зателефонувала мені у сльозах, попросила забрати її. Коли я примчав – Роджер вже вирубився. Дані написала йому записку і більше вони не бачилися. …Зі мною він зустрівся лише один раз, пообіцявши мені, що перетворить моє життя на пекло. Але життя впоралося і без нього. …Та це ще не все. Через місяць з'ясувалося, що Даніела вагітна, але, судячи з терміну, це була дитина Роджера... - Кріс знову надовго замовк. Слухаючи звуки нічного міста, розглядаючи профіль цього неймовірного чоловіка, я терпляче чекаю, коли він збереться силами, щоби продовжити. Виразно бачу, як у ньому вирує цілий клубок емоцій, повернення в ті дні дається йому нелегко, можливо, він уперше за цей час наважився зазирнути у свою душу. І мені лестить, що він вибрав саме мою компанію.