Пролог

Життя маленької Дани було не солодке .Батько помер коли Дані було всього 5 років , мати не винесла горя й злягла слідом. З того часу Дана живе з тіткою Мар'яною .

-Даночко, спускайся снідати !-Прокричала тітка й поставила сирники на стіл.

-Доброго ранку!-Дана обійняла тітку.

-Сідай ,я приготувала твої улюблені сирники .

-М…. обожнюю твої сирники !

Дівчина сіла снідати.

-Дано, сьогодні заходив поштар ,приніс тобі листа.-Тітка простягнула лист дівчині.-Ну ,що там?-Запитала вона,  дивлячись на реакцію племінниці .

-  Мене запрошують на навчання до паризького архітектурного університету!

Радості дівчини не було меж.

-Вітаю ,я знала ,що ти зможеш!- Жінка обійняла Дану.-Сонце,ти запізнюєшся на пари .

-Блін,я побігла !До вечора!-Дана поцілувала тітку й вибігла з будинку.

Ввійшовши в будівлю університету до Дани підійшла подруга.

-Привітик !Ти куди ?В нас ж пари в 3 корпусі.

- Привіт ! Я в деканат .

-Навіщо ,не кажи ,що Матвій тебе довів!Я йому добряче зад надеру !

-Та ні !Пам’ятаєш я казала ,що подала 

документи в універ в Парижі.Так от….-Дівчина зробила паузу інтригуючи

-Ну,не тягни кота за хвоста !

-Мене зараховано !-Сказала дівчина з посмішкою  .Та її радість тривала не довго .Побачивши Матвій посмішка миттю зникла з обличчя Дани .

-О-о-о-о-о ,кого я бачу !Данилюк ,а я думав ти втекла .

-Й тобі не хворіти ,братику !-промовила Ліза з фальшивою посмішкою

-Данусю,а чому така весела ?Лотерею виграла?

-А тобі , яке діло ?Може й виграла .-Огризнулась Дана .-Давай чеши звідси поки по мармизі не отримав !

-Ой,боюсь,боюсь !-Хлопець скривив гримасу.-Ще побачимось ,Даночко!-Матвій підмигнув і попрямував в аудиторію .

-Ну він отримає в мене на горіхи!-Ліза пригрозила кулаком в слід брата .

-Юні леді чи не час нам на пару ?-За спинами дівчат почувся голос Дем’яна,їхнього одногрупника

-Точно ,Марина Михайлівна приб’є нас за запізнення!-Вони швидко попрямували до потрібної аудиторії.

День промайнув швидко дівчина забрала документи й вже пакувала валізи .Зранку у неї рейс .Нарешті її мрія здійсниться .

Ранок.Дівчина вже спустилась на кухню .

-Доброго ранку!Снідати будеш?-Тітка поставила на стіл млинці .

-Доброго!Вибач ,не встигаю ,перекушу по дорозі!-Дана взяла яблуко з столу .-В мене рейс через годину .

-Я підвезу тебе!

-Дякую!-Дівчина віднесла валізи в авто.

Через годину вони були у аеропорті .

-Все, мені час ,мій літак вилітає через 15 хвилин .

-Папа !Не забувай дзвонити !

-Не забуду !Все, я побігла!-Дана поцілувала тітку й пішла на посадку .

-Вона вже виросла!-Мар’яна  витерла сльози й сіла в машину .

7 років потому