#2

Будильник почав бринькати о дванадцятій дня. І це був для мене звичний суботній ранок. До речі, я так міцно заснув, що аж подушку обслинив. Терпіти не можу такі ситуації. Ще й без окулярів все таке розмите та не чітке. О, а ось і окуляри. За секунду світ знову став яскравим. Потягнувся, почухався у тих місцях де свербить, та відправився у ванну кімнату. Я завжди умиваюся тепленькою водою, навіщо мені зайвий стрес для організму? Почистив зуби та попер на кухню. Мама десь вешталася, бо телевізор мовчав, а на кухні стояла яєчня з сосисками на столі. Як мило, сніданок для мене готовий, залишилося лише розігріти.

Тільки прожував шматок сосиски, як двері рипнули:

- Проснувся… Гляньте на нього. – мати кидає на підлогу два пакети з супермаркету, - Дивися які торби таскаю сама!

- То не таскай. В чому проблема? Замов через інтернет продукти…- і тут я отримую стусана по потилиці.

- Я тобі купила краватку! – мати дістає бордовий галстук та притуляє мені до шиї, широко посміхаючись.

- Ти ж знаєш…я ненавиджу метелики і краватки. – мій лоб вкривається дрібними зморшками від невдоволення.

- Вона тобі дуже пасуватиме! – не здається мати.

- Дякую. Якщо я захочу покінчити з цим життям, то повисну саме на ній. – і після цих слів, я знову отримую ляща.

- Ніколи не думала, що звернуся до тебе з таким проханням…

- Уважно слухаю. – я аристократично поправляю окуляри та кладу до рота яєчню.

-  Ти ж програміст в мене. – кожен раз коли лунає ця фраза, мій лицевий нерв починає защемляти. – у мене щось з телефоном сталося.

Мати сідає поряд та дістає свій засіб зв’язку з маленької червоної сумочки.

- Постійно вискакують пропозиції забрати мільйон гривень виграшу, або видалити папіломи, а ще збільшити чоловіче причандалля. У тебе не має з цим проблем? – шморгає мати носом.

- А це все через те, що ти переходиш на різні сайти…

- …аби читати корисну інформацію…- протестує мати

- …непотрібні сайти та завантажуєш різну дурню. Хто ваше покоління пустив до тих смартфонів? – я голосно видихаю, та досьорбую прохолодну каву. Потрібно рятувати маму, вибору у мене не було, бо вижене з хати. Вона і так останнім часом все розпитує чи немає у мене дівчини, і чи не бажаю я піти в зяті.

- Ну що, маєш якусь важливу інформацію збережену на телефоні? – думаю, запитаю на всяк випадок, а то ще видалю щось зайве.

- Яку саме? Хіба що паролі…від Фейсбука, Однокласників, Твітера...

- Але ж, мамо! Однокласники  заблокували, навіщо тобі ті паролі –перебив маму, закотивши очі.

- Ну як навіщо!? Як навіщо? В мене там п’ятсот друзів, коли відновлять, я не буду знову всіх їх шукати! А ще там в мене мої ігри: Ферма, дерево треба підливати, вже мабуть, всохло, надіюсь мої подруги з-за кордону не дадуть йому загинути.

- Я зрозумів, нічого важливого немає значить.

Для початку чистимо кеш всіх додатків, назбиралось десяток гігабайтів! Та що ж вона дивиться таке? Скільки на десять гігабайтів можна завантажити книг з програмування! Для розуміння, книга Троєлсена по C# .NET на тисячу триста сторінок, займає тільки п’ятдесят мегабайтів! А таких можна було б вмістити близько двохсот. Ох, вже і виконалось очищення, перевіряємо – все те ж саме. Нажаль легко впоратись не вдалось, доведеться проводити хард ресет і повне форматування.

- Мамо, тримай свою сімку, тут всі твої номера телефонів, будемо реанімувати твого «друга», після операції він не буде пам’ятати нічого! Повна амнезія, залишить в минулому всі спогади про чоловічі статеві органи, папіломи і мільйонні виграші!

Зробивши повне очищення, телефон запрацював як новий, але шкода, що все видалилось.

- Ну що ж, все готово, приймай роботу і не переходь більше на підозрілі сайти, а тим більше, не завантажуй нічого! Бо наступного разу залишишся без коштів на картці, ти ж прив’язала її до свого гугл акаунту, так?

- Так… - тихо відповіла мама, - Але ти ж програміст! Ти мені допоможеш знову.