Розділ 7. На відстані погляду

Шатен наближався, своєю посмішкою завойовуючи увагу всіх дам, і моя підопічна не була винятком. Я відчувала, як вона нервувалася, і як старано стискала пальці на келиху із соком, намагаючись приховати своє хвилювання.

- Доброго вечора, Христина, Роберте. Сподіваюся, я не надто запізнився? - Тепер можна видихнути.
Схожість із тим безіменним інквізитором зійшла нанівець, і лише перше враження все ще народжувало у моїх думках його образ.

- Як раз вчасно. Кай, ти тільки глянь на цю красуню! А я раніше й не помічав, що наша Христя дівчинка, - потішався над малою блондин, моментально переходячи з офіційного звернення на неформальне. - Вибач, якщо я тебе образив, але ти справді зовсім не схожа на себе колишню. Хлопця знайшла? - Та невже ця трійця друзі, ну, або близькі колеги, судячи з тону чоловіка?

- Припини, непристойно так відгукуватися про товариша по службі, - пожурив брата темноволосий, повертаючись в наш бік. - Але ти справді чудово виглядаєш, Христино. Радий, що ти змогла прийти, - не смій здавати себе з тельбухами, тільки не зараз!

- Мені було нудно, ось я і вирішила розвіятися, - все ж таки взяла себе в руки моя підопічна, посміхаючись хлопцям. - Тут завжди так жваво? - Озирнулася на всі боки, показуючи мені чергову «порцію» новоприбулих чоловіків.
Але ні, пізно, маленька, я вже зробила свій вибір. Та ти сама повинна бути в курсі, що надто легко віддала мені перемогу.

- Бувало й гірше, - хмикнув блондин, комусь помахавши рукою. - Вибачте, я втечу ненадовго. Борг кличе, - ну так, бачили ми той "борг" з вельми непристойним декольте.
Хоча про що це я? Його зникнення, скоріше, нам на руку. Принаймні, мені вже точно, хочу більше дізнатися про піддослідного. Перше враження дуже хороше, але я не поспішатиму робити передчасні висновки. Один раз я вже обпеклася, тепер варто бути обережнішою при виборі жертви, навіть якщо це все не для мене.
Як показала мені практика, іноді бажання клієнток приносять їм лише шкоду, тому я маю намір виконувати свою роботу якісно, ​​щоб потім Катрина не мала до мене жодних претензій.

- Як тобі тут? Чи не надто шумно? - Схоже, я відволіклася, а між цією парочкою зав'язалася розмова, частину з якої я благополучно пропустила, а в усьому виною небезпечні думки про те, кого мені варто остерігатися як у майбутньому, так і в минулому.

- Та таке, майже так само нестерпно, як і на загальних зборах, правда там мені твої шанувальниці не намагаються наслати прокляття на відстані, - Христина посміхнулася, дивлячись прямо в очі чоловікові.

- Тоді можемо втекти. Тому що бажання убити мене з'явилося ще у кількох магів з нашого відомства, - Кай махнув у бік двох чоловіків, що дивляться на нього з погрозою. - А мені якось ще хочеться пожити, - реготнув шатен, показавши нам свої чудові ямочки на щоках. Уфф, я б і сама закохалася в нього, якби моє серце не було проти такого повороту подій.
А моя підопічна виявляється встигла привернути увагу до себе, сама того не бажаючи. Хоча це швидше плюс, адже так ми зможемо вивести співрозмовника на відверту розмову, а може навіть і на більш рішучі дії. На одному флірті все ж таки далеко не виїдеш.

- Ти біжи, а я поки що хочу переговорити з леді Мерлон, у мене до неї одна справа, - відмовилася Христина, зацьковано подивившись у бік виходу.
Кай же невпевнено кивнув у відповідь, з сумнівом дивлячись на мою підопічну, після чого все ж таки попрямував до кімнати з ломберними столами, куди час від часу вирушали всі чоловіки в цьому залі.

- "Що ти робиш? Нам потрібно було його перевірити», - відразу висловилася з приводу поведінки клієнтці, але та лише знизала плечима, попиваючи сік.

- Він не підходить, - це було єдине, що вона змогла мені сказати.

- "Але чому? Мені здається, що шатенчик ідеальний на роль твого майбутнього чоловіка», - хоча я можу помилятися, але навіть сліпий не міг не помітити, як між цією парочкою іскриться.

- Моя сестра поклала на нього око і просила мене не втручатися, - коротко кинула Христина, ступивши до балконних дверей, за якими перед цим зникла юна леді в чудовій блакитній сукні.

- Про що ти з ним говорила? - Не встигла моя підопічна закрити за собою стулки, як дівчина вогненною фурією налетіла на нас, намагаючись просвердлити своїм мерехтливим поглядом. - Навіщо ти взагалі прийшла, якщо тебе крім роботи більше нічого не цікавить? - Ага, а ось значить і вищезгадана сестричка.
Нічого не скажеш, вона просто сама милота.

- Кармеліє, заспокойся. Ми перекинулися парою фраз по роботі, і Кай пішов поговорити з Його Світлістю. Що за сцени ревнощів? - Уявляю, скільки зусиль довелося докласти маленькій, щоб стримати весь гнів, що вирував в ній. - І взагалі, я не зобов'язана перед тобою звітувати, - а ось це правильно, часом молодші діти дуже швидко звикають до того, що їм у всьому поступаються рідні та близькі.

- Ти маєш рацію, пробач мене, - полум'яна леді трохи вгамувалась, повернувшись спиною до сестри. - Останнім часом я сама не своя. Кай ніяк не реагує на мою увагу та ще й ходять чутки, що він уже вибрав собі пасію. І все вказує на те, що це не я, - ось кому не треба позичати впевненості в собі, хоча варто віддати належне дівчині - вона тверезо оцінювала свої шанси.

- Тут я тобі нічим не допоможу, мені нічого не відомо про його особисте життя, - похитала головою Христина, але серце її тьохнуло, зрадливо пропустивши один удар.

- Ти можеш поговорити з ним, розповісти про мої успіхи в магії, про те, що я буду ідеальною дружиною для бойового мага, - стала перераховувати свої заслуги молодша, на що я навіть мову втратила.
Мало того, що моя підопічна повинна їй поступитися чоловіком, так ще й власними руками піднести його на блюдечку. Однак, нахабниця!

- Кармеліє, ти можеш зупинитися? Не роби вигляду, що тобі нічого не відомо! - Голос старшої сестри все ж таки здригнувся, і я відчула, як Христя вп'ялася собі нігтями в долоні, стримуючи все своє обурення. Магія тонкими струмками потекла по всьому тілу, осідаючи в кінчиках пальців. - Я все життя поступаюся тобі. Ти отримала все, що було моїм, а тепер і він? Чим я тобі не догодила? За що ти так зі мною? – Сльози болю та образи бризнули з потемнілих очей.