Розділ 2. Прогулянка з Його Сяйством

Прокинувшись чи не на світанку, я вирушила до умивальні, починаючи свій щоденний ритуал. Багато жінок ненавидять всі доглядові процедури, я ж отримую від них невимовне задоволення. Так і цього разу я ніжилася у величезній ванній, наносячи на тіло і волосся живильні маски і креми.
А коли кваплива служниця вдерлася до мене в кімнату, щоб повідомити про прибуття князя, я вже сиділа перед дзеркалом і закінчувала роботу над своїм «натуральним» макіяжем.

- Яка ж ви гарна, - не стрималася дівчина, із захопленням дивлячись на мій костюм для верхової їзди, який був пошитий за спецзамовленням найкращою швачкою столиці.
Ех, я сумуватиму за Арманією, але зараз мені краще на якийсь час осісти в Словерії, чекаючи, поки буря, затіяна братом короля, не осяде.

- Дякую. Кларі, передай Його Сяйству, що я спущусь через п'ять хвилин, - і нехай я вже була повністю зібрана, але цей час лише ще більше розпалить інтерес чоловіка.

- Так, пані, - служниця поклонилася і зникла за дверима, залишаючи мене наодинці з собою.
А через зазначений термін я вже стояла в холі особняка баронеси, розглядаючи усміхненого мені чоловіка.

- Доброго ранку. Аделія, сьогодні ви виглядаєте просто дивовижно, - Свєтлов зустрічав мене з величезним букетом білих лілій.

- Доброго дня, Роберте. А вчорашнє моє вбрання не так справило на вас враження? - Грати на крихітних промахах сіяльного дарувало мені справжню насолоду.

- Ні, як ви так могли подумати. Вчора на прийомі не було нікого яскравішого за вас, Аделія, - князь поспішив виправитися, чим викликав мою посмішку. - Але, на жаль, державні справи іноді відривають нас навіть від найприємніших компаній, - знаю я ваші «справи», мабуть, побіг, спотикаючись, до коханки скидати напругу. Ну, нічого, дорогий Роберте, скоро ти зовсім забудеш про свій значний гарем, це я тобі можу пообіцяти.

- Ви прощені, - коли потрібно, я можу бути занадто вередливою, але зараз мені потрібно захопити свого співрозмовника. - То ваша пропозиція залишається в силі? - Не приховуватиму, кінні прогулянки - моя слабкість, то чому б не поєднати приємне з корисним?

- Зрозуміло, - чоловік першим ступив до дверей для того, щоб відчинити їх для мене.
Ну, а коли я опинилася зовні, то погляду не змогла відірвати від вороного жеребця, якого сяючий підібрав собі. Мене ж чекала біла кокетка з жіночим сідлом. Але, як любила говорити моя матінка, правила створені для того, щоб їх порушувати. То чому б мені не влаштувати такий маленький бунт?
Я обійшла стороною запропонований мені коня і попрямувала до чорного скакуна, що нетерпляче перебирав копитами.

- Ти мій красень, - погладила по крупу, відчуваючи, як Морок дає мені свою мовчазну згоду. Звідки я знала, як його звуть? Тут все дуже просто: у мене є невеликий талант – я відчуваю тварин і іноді можу з ними «спілкуватися», одержуючи часом неясні думки.
Так і цього разу я побачила картинку, де князь кличе свого скакуна на ім'я.

- Обережно, він може бути... - я в одну мить опинилася в сідлі, продовжуючи погладжувати м'яку гриву, - ...перебірливим, - закінчив свою промову сяючий, приголомшено дивлячись на нашу з Мороком парочку.

- У вашого жеребця просто чудовий смак, - усміхнулася чоловікові, з викликом дивлячись тому у вічі.

- Не можу не погодитися, - посміхнувся той мені у відповідь, покликавши конюха, - Приведи-но мені відповідного скакуна зі стайні баронеси, сподіваюся, вона не відмовить своєму гостю в такій дрібниці, - ну так, ніби сам князь питатиме господиню особняка про таке.
Квапливий працівник повернувся вже через кілька хвилин, підводячи до сяючого чудового плямистого жеребця. За цих моїх думок Морок голосно пирхнув, засуджуючи мій смак, але я лише посміхнулася, потріпавши красеня по загривку, намагаючись переконати в тому, що він поза конкуренцією.
Ну а коли Свєтлов заліз у сідло, мій скакун зірвався в галоп, залишаючи свого суперника позаду. Ось тільки князь не розгубився, і вже за кілька хвилин ми почули гучний стукіт копит позаду.

- «Не поспішай, хіба можна так збігати від твого господаря?» - шепнула вороному на вухо, і той слухняно перейшов на тиху рись, дозволяючи плямистому опинитися поряд.

Прогулянка видалася просто чудовою. Князь виявився приємним співрозмовником, а його вміння поєднувати екскурсійні оповідання та особисту бесіду вражало, змушуючи подивитися на чоловіка під зовсім іншим ракурсом.
Зник той липкий погляд, що роздягав мене, а з'явився неприкритий інтерес, живий розум і талант ідеального співрозмовника, який може підтримати будь-який діалог. Я ніби познайомилася з новим Робертом, який був повною протилежністю тому владному серцеїду, якого я зустріла на балу.

- Мені дуже сподобалася наша прогулянка, - коли ми спішилися, Свєтлов першим перервав тишу, ставши навпроти мене. - Я хотів би повторити, якщо ви не проти, Аделія, - чи була я проти? Звичайно ж ні!

- Що скажете щодо завтрашнього дня? Я чула у вас тут чудові місця, а райдужні водоспади просто диво - знову призначити побачення чоловікові? А чому б і ні?

- А мені подобається ваша впевненість у собі, і ви просто не перестаєте мене вражати, Аделія. Звідки в молодій дівчині стільки вогню в душі? - Так, я дійсно злегка не від світу цього, але ж це не так і погано?

- Смію сподіватися, що виглядаю не лякаюче з усім своїм натиском, - я чи не вперше щиро розсміялася, чим викликала усмішку на обличчі чоловіка.

- Маю вас запевнити, що я не з боязкого десятка, мене таким не злякати, - сяйвий узяв у руки мою долоню і поцілував зап'ястя, - Тоді до завтра, Аделія.

- До зустрічі, Роберте, - в хол баронського особняка я пурхнула, натрапивши на щасливу Сильвію.

Судячи з палаючих очей моєї підопічної, герцог теж часу даремно не втрачав, і йому вдалося остаточно підкорити серце юної баронеси. І, смію сподіватися, що і вона не напортачила, показавши чоловікові, наскільки може бути цікавою співрозмовницею та супутницею життя.
З того часу кожна з нас із головою поринула у свої нові стосунки. Я вперше відчула себе справжньою, а кожна зустріч із князем була хвилюючою та довгоочікуваною. А ще я раптом усвідомила, що змогла закохатися в чоловіка, дозволити йому підкорити себе та віддатись цим відчуттям повністю.