Розділ 1. Не за планом

Двома тижнями раніше

- Аделія, яка ж ти красуня, - я сиділа перед дзеркалом, наносячи останні штрихи макіяжу, тоді як дочка моєї клієнтки вже нервово ходила по кімнаті. - Як ти вважаєш, Його Світлість сьогодні з'явиться на щорічному святкуванні? - Батьки Сильвії з ніг збилися, розсилаючи запрошення найвідомішим чоловікам Гоританії.

- Та куди він дінеться? Помітила, як він минулого разу заглядався на тебе? Якщо зробиш усе, як я сказала - сьогодні він весь вечір не відійде від тебе ні на крок, - щоразу дивуюсь наївності юних дівчат у нашому королівстві.
Скільки б не подорожувала, всюди мені вдавалося діяти по накатаній: допомогти парі-трійці заможних матрон зісватати їх дочок, при цьому я завжди могла вибрати собі жертву для невеликої махінації. Чоловіки просто душі в мені не чули, називаючи богинею, а жінки або просили допомоги, або проклинали. Наче мені взагалі є до них якась справа.
Ось і зараз я вирішила поєднати приємне з корисним, втираючись у довіру до сімейства Каєрських. Ні, нічого такого, я лише допомагала їх спадкоємиці залучити в свої пути лорда Вірменійського, головного радника і друга князя Свєтлова. До речі, останній цілком міг стати моєю метою цього разу. Все ж таки молодий владика був диво який гарний, а ще гарячий і зовсім не одружений - те, що потрібно для такої як я.

- Я не впевнена, що в мене вийде, а раптом... - я підняла долоню вгору, перериваючи сльозливий потік юної баронеси.

- Жодних «а раптом», «а що, якщо» та інше. Є тільки "я зможу" і "я зумію", ти мене зрозуміла, Сільвіє? - Дівчина відразу ж кивнула, боячись накликати на себе гнів старшої подруги. - От і добре. Тепер пройдемося за темами для розмов з Його Світлістю… - я витратила ще годину, повторюючи зі своєю підопічною можливі варіанти цікавих розмов для заможного чоловіка Гоританії.
Все-таки недарма я вивчала їхній підвид не одне десятиліття, і тепер у мене за плечима кілька сотень вдалих шлюбів моїх клієнток. А найближчим часом він може поповнитися ще декількома, потрібно лише допомогти дочці Каєрських, і тоді кумушки самі рознесуть то Славерії чутки про те, що сама «божественна сваха» прибула в цей мізерний регіон.
Посміхнувшись своєму відображенню в дзеркалі, я впевнено встала і попрямувала до дверей. Сильвія відразу кинулася за мною, нервово смикаючи вишивану хустку в руках.

- Якщо ти не припиниш, я зараз же розвернуся назад, - прошепотіла ледве чутно, але моя юна учениця зрозуміла про що мова, поклавши багатостраждальний аксесуар у приховану кишеню її шикарної сукні, - Посмішка і легке похитування стегнами, - як складно часом буває вбити в голову зашуганим місцевим дівчатам, що тіло – це їхній головний інструмент у битві за чоловіче серце.

- У мене коліна тремтять, - чесно зізналася баронеса, а я шумно видихнула, зупиняючись, і обернулася в її бік:

- Все добре, Сильвіє. Це твій день та твоє життя. Не дай якійсь боязкості все тобі зіпсувати, - "та й мені теж", але про це я розсудливо промовчала, показуючи свою повну впевненість. - Ти гарна, розумна і багата. Тебе хотітиме кожен чоловік у цьому залі, тому голову вище, погляд задумливий, ніби ти знаєш про них щось таке, про що всі намагаються не поширюватися. Роби все, як я тебе вчила, - дівчина вислухала мою довгу тираду, струснула білявими локонами і постаралася повторити те, що вона дізналася завдяки мені.

- Я впораюся, - переконано прошепотіла мала і першою зробила крок у яскраво освітлену залу, яка була повністю забита гостями.
Я ж затрималася всього на мить, даючи дівчині можливість блиснути перед аристократами, що зібралися в приміщенні. Нехай купається в променях уваги, це додасть їй впевненості у собі та своїх силах. А мені все одно їхній інтерес не потрібен, сьогодні я маю намір зачарувати всього одного чоловіка.
І мені це, зрозуміло, вдасться. Інакше я не буду Аделією Гроуф.

Озирнувшись на всі боки, я рушила по залі, уважно прислухаючись до розмов місцевої знаті. Більшість із них обговорювали проблеми на кордоні, вартість акцій провідних компаній та останні події у столиці. До речі про них... Подейкують, що у племінника короля пропала цікава річ, яка може коштувати кілька тисяч золотих. І начебто правлячий рід не бідкує, але це дуже вже клацнуло по носі молодого гульвіси. Тож тепер вся столиця стоїть на вухах, а інквізитори так і зовсім з ніг збилися, намагаючись знайти таємничу незнайомку, з якою юний герцог провів останній тиждень.
Але що більше зусиль ті докладали у пошуках шахрайки, то складніше їм було її знайти. Адже свідчення очевидців кардинально різнилися, а сам постраждалий не міг ні про що думати, всі його думки займала темноволоса красуня, що вразила племінника короля в серці.
Я акуратно помацала кулон у себе на шиї і попрямувала далі, намагаючись дізнатися якнайбільше потрібної мені інформації. І вона, як завжди, була на «жіночій території», адже чоловіки насміхалися над юним герцогом, вважаючи, що вони точно б не попалися. Але це лише означає, що їх просто не вибирали своєю мішенню.
Зате кумушки смакували всі відомі деталі, додаючи до них власні домисли. Їх я і навчилася вичленювати, отримуючи правдиві відомості.

- "Кажуть, що "божественна сваха" і ця шахрайка - одна особа, адже недарма вони з'являються в тому самому місці", - шепотілися дві огрядні дами біля столиків з напоями.

- «Дурниці», - не погодилася їхня сусідка, - «Я чула, що сваха страшненька, та й працює тільки над дівчатами з найчистішою репутацією. Навіщо їй обманювати чоловіків, якщо з чергою з матусь їй, мабуть, і видихнути ніколи?», - тут я була цілком згодна, але леді не знала одного факту про шахрайку, а та, зрозуміло, не поспішала це озвучувати всім і кожному.
Посміхнувшись затихлим при моїй появі кумушкам, я обійшла їх по колу, переміщаючись далі, поки не почула інформацію, що мене зацікавила:

- «Баронеса Февольська говорила, що сьогодні навіть Його Сяйство має з'явитися на балу, а разом із ним і Його Світлість прийде. Я чула краєм вуха, що Каєрські націлилися на радника князя, недаремно Сильвія сьогодні сяє», - ага, отже, все ж таки з'являться голубчики, а ми їх одразу тепленькими і візьмемо.
Кивнувши господарці особняка, я наблизилася до матері своєї підопічної, щоб поділитися розвідданими. Жінка слухала уважно і кивала на мої припущення, все ж таки їй краще знати тонкощі спілкування з місцевою аристократією.