Лист, який не закінчується

Я хочу тобі подякувати.

За те, що ти просто поруч. За те, що ти зміг показати мені, як сильно я вмію кохати. За те, що весь час я відчувала себе щасливою поруч із тобою, навіть коли в нас виникали труднощі. Ти показав мені: не потрібно заслуговувати любов. Не потрібно бути богинею чи кимось дуже крутим, щоб відчувати себе коханою й просто кохати.

З тобою я зрозуміла, що вмію щиро кохати. Що не важлива зовнішність і гроші. Для мене важлива душа людини. Я вмію приймати кохану людину такою, якою вона є. І це — найцінніший урок, який ти мені подарував.

Ти просто став частинкою мене. Можливо, я не завжди чесна з тобою, іноді вередлива, іноді дуже емоційна. Але я все одно кохаю тебе таким, який ти є. Бо кохання — це не про ідеальність. Це про прийняття.

У якихось моментах ти вчив мене жити. Бути чесною. Не повторювати помилок. Бути собою. Не здаватися й вірити в краще. Ти просто був поруч — і я знала, що можу тобі довіряти. Я знала, що можу помилятися, можу показувати себе справжньою, бо ти не засудиш.

Я пам'ятаю той день, коли я боялася сказати тобі правду. Я думала: «А раптом він подумає про мене гірше? А раптом я він розлюбить мене?» Але ти просто вислухав, не відмовився мене чути, ти написав «Усе добре». І в ту мить я зрозуміла: із тобою можна бути без масок. Тобі можна показати навіть найстрашніше.

З тобою я можу не прикидатися. І я дякую тобі за це. Навіть коли я боялася, що тобі щось не сподобається, ти все одно міг заспокоїти мене, сказати, що все в порядку. І це давало мені сили бути ще відкритішою.

Ти став для мене рідною людиною за короткий час. Здається, ніби ми пройшли вже багато випробувань. І можливо, впораємося з багатьма іншими. Бо ми — разом. Бо ми — команда.

Я вірю, що колись ми зустрінемося. Що ми зможемо. Але поки ми на відстані, я можу лише пообіцяти тобі:

Я постараюся бути чесною з тобою. Намагатися до останнього щось змінити. Я буду казати тобі правду, навіть якщо вона болить. Тому що ти заслуговуєш на правду. І тому що я хочу, щоб між нами ніколи не було брехні.

Дякую тобі. За все. За те, що ти є. За те, що ти витримав мої емоції. За те, що ти залишився. За те, що ти — мій дім, навіть коли ми далеко.

Я не знаю, що принесе завтра. Але я знаю одне: я хочу прожити це життя з тобою. І я буду робити все, щоб ми були разом.

Можливо колись ця книга продовжиться, не обіцяю, але можливо мине багато часу. Ця книга стала для мене чимось цінним за весь цей час і цей досвід навчив мене відчувати)