Тиша перед голосом війни

Розділ 70: Відкриття масованих дверей

Техніки працювали поруч з входом до бункера, уважно оглядаючи місце і витягуючи старі кабелі, що йшли від дверей. Поки рослинність і пил не давали змоги чітко бачити, де починаються металеві конструкції, вони взялися за очищення. Джеймс стояв осторонь, спостерігаючи за процесом, поки Лукас і Ілай обговорювали наступні кроки.

— Ну що, я бачу, що ти трохи втомився від цієї роботи, — сміючись, сказав Лукас, дивлячись на Ілая, що трохи відсахнувся від важкої роботи з кабелями.

— Це точно, — відповів Ілай, піднімаючи один з кабелів, обмотаних землею. — Якщо вже брати важку техніку, то пора б допомогти собі.

— Так, але спершу потрібно знайти точне місце для підключення. Нехай краще ми це зробимо вручну, — зазначив Джеймс, трохи відступаючи назад.

Техніки обережно почали копати землю, і через кілька хвилин один з них наткнувся на старий металевий щиток, що сховався під товстим шаром глини та піску.

— Ось він! — вигукнув Ілай, виявивши щиток. — Це саме те, що нам потрібно.

— Ти впевнений, що це правильний доступ? — запитав Джеймс, підходячи ближче і переглядаючи щиток. — Не хочеться, щоб ми випадково активували якусь "пастку" або ще гірше — запустили щось, що не варто запускати.

Ілай, переконуючись, що не було нічого підозрілого, відкрив щиток і побачив старі механізми, з'єднані з кабелями, які вели глибше в бункер.

— Не думаю, що це пастка. Виглядає, як старий автоматичний контрольно-щитовий механізм, який використовували для управління енергопостачанням до дверей, — пояснив Ілай. — Це все ще працює, але трохи застаріло.

Лукас, тримаючи в руках мультиметр, підключив кілька проводів до щитка, щоб перевірити, чи є електричне підключення.

— Якщо ми підключимо все правильно, ці двері повинні відкритися. Я подивлюсь за показниками, щоб переконатись, що все в порядку.

Техніки встановили з’єднання з щитком, і Джеймс спостерігав, як Лукас скручує дроти та запускає процедуру. Через кілька хвилин, після короткого гудіння механізму, масивні двері почали повільно відкриватися.

— Це працює! — вигукнув Ілай, коли двері зрушили з місця. Всі подивились на масивні двері, що повільно відкривалися, і ніхто не міг відвести погляду від того, що було за ними.

Джеймс підійшов ближче до дверей, втягуючи повітря.

— Оце так! Ви тільки подивіться на розміри! Які ці двері величезні. Це справжнє укриття, — сказав він, не стримуючи здивування.

Лукас, який все ще проводив вимірювання, подивився на екран мультиметра і відповів:

— Це навіть більше, ніж я думав. Ці двері обслуговували величезний об'єкт. Що ж, давайте подивимось, що за ними.

Ілай, після того як вони завершили останні перевірки, зробив ще один крок вперед, спостерігаючи, як двері рухаються.

— Це справжній монстр. Можливо, там буде ще більше техніки, або інші входи, що ведуть до різних частин бункера. А може, це просто частина транспортної інфраструктури.

Джеймс кивнув і перевів погляд на відкриті двері.

— Давайте будемо обережні. Якщо це і справді сектор, який ми досліджуємо, нам варто вивчити його поступово. Спочатку розберемося з доступними документаціями, а вже потім спробуємо досліджувати його глибше.

Ілай підняв голову, погоджуючись:

— Згоден. Краще все перевіряти покроково.

Лукас також погодився і додав:

— Тут важливо не поспішати. Оскільки це може бути частина масштабної інфраструктури, потрібно дбати про безпеку і діяти методично.

Двері відкрилися ще на кілька сантиметрів, і перед ними розкрилася темна порожнеча, з якої віяв прохолодний вітер.

Джеймс зібрався з силами і подивився на своїх колег:

— Ну що ж, йдемо всередину. Але пам'ятаємо: це ще тільки початок.

Всі троє глибоко вдихнули, приготувавшись до того, що знаходилося за цими масивними дверима.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше