Глава 9

— Вона моя сестра! — Випалив Джош, схоплюючись разом зі мною на ноги.

— Ага, ще скажи, що вона твоя хрещена фея! Більшої нісенітниці придумати не зміг? Я що, на твою думку, ідіотка?! — різко розвертаюся, сподіваючись щось схопити зі столу і жбурнути в цього гада, але він виявився швидше. Сильний зараза! Стиснув мене в сталеве кільце, придавив руками так, що я навіть пікнути не в змозі. Але мою лють не охопити, вона не дає мені здатися, я вириваюся, сіпаюся, гарчу, поки Джош тягне мене до спальні. Боротьба не на життя, а на смерть! Викручуюсь і кусаю його за руку, смачно вп'явшись зубами!

— Дідько! От вже ж шалена! Це правда, Наталі! Дженіс моя сестра по батькові! І Тобіас з Остіном чудово це знають, бо вона і їхня сестра теж! Тобіас паскудник вирішив тебе перевірити і ти, гадство, купилася! А я дурень не встиг тобі про неї розповісти! Та заспокойся ти, нарешті! — Подаємо разом на ліжко, Джош мене мало не у вузол скрутив, навалившись зверху. — Не відпущу, поки не даси мені все пояснити! Яка ж ти дика й ревнива до одуру! — пихкає, сердиться, кусає мене на помсту за вухо, потім впивається в шию, я верещу. Сусіди достеменно подумають, що тут когось вбивають.

— Тобто, вона така щаслива, бо має такого чудового брата? Навіть завагітніла на радощах? Ти заради неї бороду поголив, паршивцю! Думаєш, я тобі повірю? Дзуськи! Відпусти! Вирвусь і все одно тебе загризу!

— Доведеться повірити! Можеш взяти мій телефон і зателефонувати їй, щоб переконатися! Дженіс заміжня, вона мріяла стати матір'ю, але в неї раптом виявили страшне захворювання, знадобився кістковий мозок, причому терміново! У донорській базі відповідного донора не знайшлося, треба було чекати, а часу мало, тому перебирали всіх родичів і я єдиний, хто підійшов! У мене навіть у медичній карті записано, що рік тому я став донором кісткового мозку! А нещодавно Дженіс дізналася, що вона, нарешті, завагітніла! І бороду я поголив заради тебе! Клянусь! І я страшенно злюся на тебе, що ти припустила, ніби я здатний так підло тобою скористатися! Я не брешу і з людьми не граю! Усі мої слова, які я тобі казав — щира правда! Як і те, що ти мені подобаєшся, що я хочу створити з тобою сім'ю!

— І досі хочеш? — трохи охолонувши, питаю вже іншим тоном.

— Уяви собі! Покусаний, але все ще закоханий. Як же ти вмієш заводитися, частка секунди і катастрофа вже готова трощити все навколо, спалювати мости і сіяти бурі, — проте тюлень мене не відпускає, навпаки, перехоплює однією рукою ще сильніше, а другою… розстібає ґудзики на моїх джинсах.

— Що ти збирався робити? — питання ідіотське, просто я все ще на емоціях і тут такий поворот. — Я тебе ще не пробачила!

— А я ні в чому не винний. Але я теж завівся не на жарт. Хочу зняти стрес, шукаю точку доступу. Треба як слід витрусити з тебе всі ці дурниці, — мурчить і важко дихає, точно завівся, вже димить. І такий спритний, що я навіть для виду обуритися не встигла. Нічого не скажеш, вміє хлопець йти на контакт!

І я вже не відбиваюся, я божеволію від задоволення, обхопивши його за потилицю, хочу ще й ще, заведене серце ледве витримує, таргани вийшли у відкритий космос і буря, нарешті, вляглася, розслабилася на грудях у тихоні, видихнула, після такого бурхливого спалаху пристрасті. …Хм, а мені сподобалося так миритися, треба буде частіше виводити тюленя із себе. Такий сильний, брутальний і рішучий, як той пожежник під час пожежі. Ух який!

— А тепер, коли загроза кінця світу, нарешті, минула, розповім докладніше.

— Може, для початку помиримося ще раз?

— Може бути потім, подивлюся на твою поведінку, — ще й знущально гмикає, нахабство яке. — Так от почну з того, чого ти не знала. Ми всі рідні тільки по батькові: Остін, Тобіас, я та Дженіс. У нас у всіх різні матері, тому що наш батько був великим любителем наставляти роги своїй дружині, Остін видно в нього вдався. Місіс Купер, мати Остіна, була дуже терплячою жінкою, і вона безперечно любила свого чоловіка, пробачаючи йому його гріхи. Вона нас усіх трьох і виростила. Мати Тобіаса підкинула його таткові, відмовившись від неспокійного малюка, а моя мама загинула, коли мені було чотири. Про те, що у нас є ще й сестра, ми дізналися рік тому, коли її мати була змушена зізнатися Дженіс, що її батько зовсім їй не рідний і що в неї є брати, можливі донори. Цілий турецький серіал вийшов. Наталі… ти що плачеш?

Сама не знаю, що на мене найшло, мені раптом стало його так шкода.

— Такий маленький, а вже залишився без мами, — схлипую, і Джош одразу ж починає цілувати мої мокрі очі.

— Не хвилюйся, мене там не ображали. Рита ставилася до мене, як до рідного, мені здається, вона любила мене навіть більше, ніж Остіна, бо я був дуже добрим хлопчиком. Ми жили дружно, як це не дивно. Погана новина у тому, що Тобіас нас розкусив. Він, напевно, отримав підтвердження своїм підозрам по твоїй реакції. Кажу ж, він у нас підступний сучий син. Тепер спитаю тебе цілком серйозно. Ти готова до шаленого вчинку?

— Я люблю робити шалені вчинки. Який план? — пожвавившись зазираю в ці теплі сірі колодязі, в яких хлюпається ніжність. Таким він мені подобається, таким його хочеться любити 24/7, млію під цим поглядом і швидше за все погоджуся на будь-що.

— Вийти за мене заміж завтра у Вегасі.

— Ого… оце суперприскорення, справді божевільно, — плескаю очима і плямкаю губами, як очманіла рибка. — Ти справді бороду заради мене поголив?

— Так, Наталі, заради тебе, — усміхається, спостерігаючи за моєю кумедною мімікою.

— Джоше, адже це назавжди не сміху заради. Тебе це не лякає?

— Такі шлюби часто бувають вдалими та найміцнішими. Хочеш до мене краще придивитися? Але я тільки тебе бачу супутницею мого життя і з парі це ніяк не пов'язано. Не хочу, щоб брати влаштовували нам засідки, перевірки, тикаючи палиці в колеса, сподіваючись нас посварити чи розлучити. Хочу, щоб ти стала моєю. А потім почнемо спокійно готуватися до вінчання, де твій батько поведе тебе до вівтаря всю в білому, просто під колір обличчя Остіна та Тобіаса.