"Початок розподілу"

Офіс юридичної компанії знаходився на останньому поверсі ділового центру. Довгий стіл із темного горіха, два адвокати по обидва боки та важка тиша, яка здавалася щільнішою за бетонні стіни.

​Марк сидів випрямившись, у звичному темному костюмі, спершись підборіддям на зіпнуті в замок пальці. Аліна сиділа навпроти. Наній була строга бежева блуза, волосся зібране у акуратний вузол. Вона намагалася не дивитися Марку в очі, упершись поглядом у стос паперів перед собою.

​— Отже, колеги, — почав юрист Аліни, гортаючи документи. — Моя клієнтка не претендує на частку в бізнесі пана Марка. Головні питання, які нам потрібно врегулювати, — це виховання спільної доньки Аделіни, житло та аліментні зобов'язання.

​При згадці імені доньки у Марка ледь помітно сіпнулася жилка на скроні. Аделінці було лише шість років. Вона ще не розуміла, чому тато останнім часом майже не з'являється вдома ввечері, а мама періодично зачиняється у гостьовій кімнаті.

​— Що стосується Аделіни, — холодно мовив Марк, уперше за зустріч подавши голос, — я вимагаю рівного графіку. Половину тижня донька проводить зі мною, половину — з Аліною. Я маю всі можливості забезпечити їй найкращі умови, навчання та дозвілля.

​— Марку, їй шість років, — тихо, але впевнено втрутилася Аліна. Вона підвела на нього очі, і в її погляді спалахнув вогник. — Аделінці потрібен дім і стабільність, а не постійні переїзди з валізами з одного місця в інше. Ти працюєш до пізньої ночі. З ким вона буде половину тижня? З твоїми нянями та хатніми робітницями?

​— Вона буде з батьком! — гостро відрізав Марк, відчувши, як його знову боляче зачепили за живе. Його гордість не могла дозволити, щоб його визнали «недостатньо хорошим батьком». — Я можу переформатувати свій графік, якщо це знадобиться. Не треба робити з мене бездушного бізнесмена, якому байдуже на власну дитину.

​— А де ти був, коли Аделінка хворіла минулого місяця? — голос Аліни затремтів, але вона вчасно стримала емоції. — Ти надіслав курс ліків кур'єром і переказав гроші на приватну клініку. Ти навіть не приїхав провідати її, бо в тебе була «стратегічна сесія».

​— Я забезпечував її безпеку й найкращий догляд! — підвищив голос Марк.

​— Стоп, панове, — м'яко зупинив їх юрист Марка, підвівши долоню. — Давайте дотримуватися ділового тону. Емоції тут не допоможуть.

​Аліна заплющила очі й зробила глибокий вдих. Їй стало огидно від того, у що перетворилися їхні стосунки. Людина, якій вона колись довіряла кожну думку, зараз сиділа навпроти як противник у судовій справі, торгуючись за години спілкування з їхньою спільною донечкою.

​Марк теж відкинувся на спинку крісла, зціпивши зуби. Усередині все кипіло від образи. Він щиро вважав, що Аліна знецінює його внесок у родину, а вона бачила лише його бажання перемогти в цій сухій юридичній дуелі.

​— Щодо будинку, — мовила Аліна рівним тоном після довгої паузи. — Я не буду там жити. Я вже підшукала орендовану квартиру неподалік від садка Аделіни. Забираю лише свої особисті речі та дитячу кімнату.

​Марк на мить замерз.

— Ти йдеш із будинку?

​— Так. Я більше не можу перебувати в цьому скляному замку. Дім залишається тобі.

​Марк чекав, що вона вимагатиме віддати будинок їй, буде змагатися за кожен квадратний метр, і він зможе «проявити великодушність». Але її спокійна відмова від розкоші, яку він зводив роками, стала для його гордості найтяжчим ударом. Вона просто перекреслила все, чим він намагався її втримати.

​Засідання закінчилося підписанням перших протоколів. Вони вийшли з бізнес-центру на вулицю, де моросив дрібний осінній дощ.

​— Я заберу Аделінку на вихідні, — сказав Марк сухо, зупинившись біля свого авто.

​— Вона чекає на тебе, — відповіла Аліна, відкриваючи парасольку. — Тільки, будь ласка, Марку... хоча б із нею будь просто татом. Без телефонів і робочих дзвінків.

​Вона розвернулася й пішла до пішохідного переходу.

​Марк дивився їй услід, відчуваючи, як краплі дощу падають на його обличчя. Вперше за довгий час йому захотілося наздогнати її, сховати під парасольку й сказати, що все це безглузда помилка. Але гордість заковала його ноги в кайдани, змусивши просто сісти в порожній салон авто.